Згідно з пп. «а» пп. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів*, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору).
Таким чином, для заставодавця операції з передачі кредитору у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед ним, з метою оподаткування ПДВ, розцінюються як операції з постачання такого майна. При цьому, якщо заставодавець є зареєстрованим платником ПДВ, такий заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такою операцією та скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.
Відповідно до пп. 188.1 ПКУ, база оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Разом з цим, база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Пунктом 187.1 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню;
- дата відвантаження товарів.
Зауважте, що для визначення дати ПЗ з ПДВ має значення саме дата початку відвантаження товарів (в даному випадку необоротних активів), а не дата переходу права власності на них. Справа в тому, що право власності на нерухомість виникає після держреєстрації такого права, а акт приймання передачі майнового комплексу може бути складено і в інший час.
От і податківці у ІПК від 06.05.2019 р. №1968/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначали, що постачальник нерухомого майна (а в даному випадку заставодавець) за операцією з постачання нерухомого майна зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ за правилами, визначеними пп. 187.1 ПКУ, а саме, на дату фактичної передачі нерухомого майна згідно з актом приймання-передачі.
Отже, заставодавець на дату складання акту приймання-передачі майнового комплексу в рахунок кредиторської заборгованості нараховує ПЗ з ПДВ виходячи із суми боргу, яка закривається в рахунок передачі майна (але не менше ніж виходячи з балансової вартості такого майнового комплексу).
Податкова накладна в такому випадку складається:
- на заставоодержувача, якщо він є платником ПДВ у розмірі боргу, який закривається майном. Якщо заставоодержувач не платник ПДВ, то ПН складається на неплатника ПДВ з умовним ІПН;
- на заставодавця (самого на себе) з типом причини 15, на суму, розраховану з перевищення балансової вартості майнового комплексу над сумою боргу (про те, як складати таку ПН, ми писали тут).
_____
* Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПКУ).
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити