• Посилання скопійовано

Нарахування ПЗ з ПДВ: в розрізі договорів чи рахунків-фактур?

Між постачальником та замовником послуг укладено договір, яким не передбачено порядок складання ПН (в розрізі договорів чи рахунків). Передоплата 70% здійснювалася на підставі рахунків, які складалися на підставі укладеного договору. Чи правильно було нараховувати ПЗ з ПДВ «суцільно» в розрізі одного договору?

За загальним правилом, згідно з пп. 187.1 ПКУ, датою виникнення ПЗ з ПДВ з постачання послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • дата зарахування коштів від замовника на банківський рахунок платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню;
  • дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Наразі вимоги зазначати в ПН договір або рахунок не передбачено, адже їх немає в обов’язкових реквізитах (пп. 201.1 ПКУ). Немає прив'язки до них і при складанні ПН. Згідно з п. 18 Порядку №1307податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів або послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). По суті, ця ж норма прописана у пп. 201.7 ПКУ. Тобто ПЗ з ПДВ виникають на дату господарської операції без уточнень щодо договорів/рахунків.

Здійснення окремої господарської операції з постачання послуг зазвичай врегульовано окремим договором. Зважаючи на те, що рахунки на оплату виписувались в рамках одного договору, а не були самі по собі окремими господарськими операціями (в рамках різних договорів), то вважаємо, що правильніше облік ПДВ слід вести в розрізі цього договору незалежно від рахунків, які було виписано на оплату.

Нарахування ПЗ з ПДВ у розрізі рахунків було б доцільним у тому випадку, якщо б договір на постачання був би відсутній, а кожний окремий рахунок передбачав би окрему господарську операцію.

Хоча вважаємо, що у разі наявності домовленості між постачальником та покупцем (наприклад, у договорі) нарахування ПЗ з ПДВ може здійснюватись і у розрізі окремих рахунків-фактур. Проте в такому випадку покупець втратить право на раніше відображений ПК з ПДВ за такими ПН, а постачальнику доведеться сторнувати ПН виписані в розрізі договору і виписувати нові ПН (із штрафами) вже у розрізі окремих рахунків-фактур.

Зважаючи на те, що між підприємствами укладено договір (в рамках якого і складається рахунки) на надання послуг, яким прямо не передбачено, яким чином здійснюється нарахуванні ПЗ з ПДВ (в розрізі договорів або рахунків), то вважаємо, що порядок нарахування ПЗ з ПДВ та складання ПН, що застосовувався постачальником є допустимим та правильним. А отже, здійснювати коригування виписаних ПН, а також ПК покупця в даному випадку не потрібно. Для того, щоб убезпечити податковий кредит покупця може бути укладено додаткову угоду до договору, в якій передбачити самий такий порядок нарахування ПЗ з ПДВ – в розрізі єдиного договору.

Також про це ми писали тут.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Податкова накладна за тристороннім договором при оплаті третьою особою
    На кого виконавець (платник ПДВ) має скласти ПН, якщо укладено тристоронній договір на надання інжинірингових послуг, за яким замовником є платник ПДВ, а платником — благодійна організація (неплатник ПДВ)? Передоплату від платника вже отримано
    Сьогодні 13:5546
  • Як виправити помилку у таблиці 1 додатка 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ?
    Виправлення помилки «Cума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пп. 200 - 1.3 ПКУ…» таблиці 1 додатку 2 декларації, проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, з додатком 2 з відміткою «Уточнюючий» із зазначенням правильного показника
    Сьогодні 11:1526
  • Оподаткування ПДВ продажу вживаного авто зі збитком: податкова накладна
    Товариство придбало вживану автівку у фізособи за 1 050 000,00 грн , як товар, для перепродажу, а після часткового пошкодження за експертною оцінкою продало іншій фізособі за 712 000,00 грн. Згідно з пп. 189.3 ПКУ базою оподаткування є позитивна різниця між вартістю продажу та придбання, чого в даній угоді немає. Чи повинне Товариство скласти ПН на суму продажу авто (без ПДВ на 712 000,00 грн та як саме скласти, вперше стикаємось з таким) та чи треба складати та реєструвати податкову так само без ПДВ на суму різниці між вартістю продажу та купівлі ( якщо так - допоможіть як складати)?
    Сьогодні 08:00104
  • Списання знищених товарів та реалізації металобрухту: що з ПДВ?
    Підприємство на загальній системі, склад та товари якого були знищені внаслідок влучання БПЛА, має всі підтверджуючі документи. Чи потрібно нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ при списанні цих товарів? Чи виникає обов'язок нарахування ПДВ при реалізації металобрухту, оприбуткованого після списання знищених активів?
    Сьогодні 07:5669
  • ПДВ-пільга за проєктом МТД: внесення змін до договору та оподаткування перехідних операцій
    Компанія уклала договір з нерезидентом на надання послуг у валюті в лютому. У березні було отримано передоплату з ПДВ. У квітні нерезидент зареєстрував проєкт міжнародної технічної допомоги (МТД), до якого включено ці послуги. Акт наданих послуг за передоплатою оформлено 30 квітня. Чи можливо внести зміни до договору для застосування пільги з ПДВ до майбутніх послуг та як бути з уже проведеними операціями?
    23.06.202512