• Посилання скопійовано

Зведена податкова накладна на неплатника ПДВ

Покупець – фізична особа, яка не є платником ПДВ. Йому виставляється рахунок для оплати за товар, який він оплачує через касу банку готівкою або через свій клієнт-банк. Чи можна такому покупцю складати зведені податкові накладні?

Відповідно до п. 201.4 ПКУ платники ПДВ  в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Тобто зведену податкову накладну можна складати на покупців-неплатників ПДВ при одночасному виконанні двох умов:

  • Покупець має бути ідентифікований. Це означає, що на його ім’я виставлений рахунок і його оплата такого рахунку має бути ідентифікована, тобто у виписці банку видно, який покупець і який рахунок оплатив. Якщо оплата була здійснена покупцем через касу банка готівкою або зі свого банківського рахунку з використанням систем клієнт-банк, то такі оплати можна ідентифікувати за призначенням платежу та найменуванням платника. У призначенні платежу покупець повинен вказати підставу для платежу – дату і номер виставленого йому рахунку або дату і номер накладної (якщо оплата здійснюється після постачання без виставлення рахунку). Такі оплати не є розрахунковими операціями.
  • Постачання має бути ритмічним, а саме має бути два та більше постачань такому покупцю на місяць. Зверніть увагу, що кількість оплат з цією метою не враховується. Також слід рахувати кількість постачань цьому конкретному покупцю, а не всім покупцям – неплатникам ПДВ. Більш докладно ми писали про це у матеріалі . Тобто якщо певному покупцю було здійснено одне постачання товару на місяць, зведену ПН на нього складати не можна. 

На відміну від зведеної ПН, може складатися податкова накладна за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

  • здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
  • виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
  • надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Такі ПН складаються кожного дня – на загальний обсяг вищевказаних операцій.

Зазвичай ПН за щоденними підсумками операції складається тоді, коли платник ПДВ проводить розрахункові операції та реєструє їх через РРО. При цьому жоден покупець не ідентифікується, рахунки таким покупцям не виставляються та видаткові накладні на покупців не складаються. ПН за щоденними підсумками операцій складається за даними Z-звіту РРО.

ПН за щоденними підсумками операцій не може складатися на окремих покупців – неплатників ПДВ, яким виставляються рахунки для оплати та складаються видаткові накладні на постачання товару.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.20246253
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202426
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024255