• Посилання скопійовано

Перехід на єдиний податок: дії колишнього платника ПДВ

Підприємство на загальній системі оподаткування – платник ПДВ з 01.01.2021 р. переходить на сплату єдиного податку за ставкою 5%. Що необхідно зробити при переході на спрощену систему оподаткування? Як заповнити податкову накладну на залишок товару на складі?

При позбавленні статусу платника ПДВ у підприємства може залишатися:

1. «невикористаний» податковий кредит щодо залишків товарів;

2. «невикористане» від’ємне значення ПДВ;

3. неотримане бюджетне відшкодування;

4. залишок коштів на електронному рахунку;

5. залишок реєстраційного ліміту;

6. податкові зобов’язання за останній звітний період.

Щодо дій платника ПДВ при анулюванні його реєстрації: необхідно нарахувати ПДВ на «невикористаний» податковий кредит, скласти податкову накладну на цю суму, заповнити останню податкову декларацію за грудень 2020 року. Але треба розібратися зі всіма залишками, розглянутими вище, і, можливо, позбавитися якихось із них до кінця року. 

 

«Невикористаний» податковий кредит

Якщо товарні залишки завеликі, можна спробувати щось продати, а потім купити знову, але це не завжди зручно. Пункт 184.7 ПКУ вимагає від платника нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, якщо на дату анулювання його реєстрації як платника ПДВ наявні товари, послуги і необоротні активи, які «не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності». 

Що це означає? Щодо таких активів суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту і не були компенсовані податковими зобов’язаннями, нарахованими на реалізовані товари або послуги. Іншими словами, продукція і товари на складі, недоамортизовані основні засоби стають об’єктами оподаткування в останньому звітному місяці – грудні. Щодо послуг – тут йдеться про їх вартість, включену до складу продукції, послуг, основних засобів і не компенсовану податковими зобов’язаннями. 

Податковим кодексом і Порядком №1307 не передбачено складання зведеної ПН у такому випадку. Але це не означає, що треба складати окрему ПН на кожну позицію – на всі залишки складається одна ПН. 

Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну №1307, не містить особливостей заповнення ПН у таких випадках, але можна скористатися роз’ясненням у "ЗІР", категорія 101.16, де зазначено таке: 

у верхній лівій частині у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини 10 (складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності) (п. 8 Порядку №1307);

  • як покупець платник ПДВ вказує власне найменування;
  • дата ПН має бути не пізніше дати анулювання реєстрації платника ПДВ, тобто 31.12.2020 р.;
  • ІПН покупця – умовний ІПН «600000000000»;
  • номенклатура товарів/послуг – зазначаються дати складання та порядкові номери ПН, на підставі яких формувався податковий кредит;
  • одиниця виміру – «грн»;
  • графи 3.1 – 3.3 (коди товарів/послуг), 5 (код одиниці виміру), 6 (кількість), 7 (ціна), 8 (код ставки), 9 (код пільги), 12 (код виду діяльності сільгоспвиробника) не заповнюються;
  • базою оподаткування щодо будь-яких активів визначено звичайну ціну – навіть у випадку «невикористаної» суми податкового кредиту, нарахованого при придбанні основних засобів, які не повністю замортизовані (якщо основні засоби повністю замортизовано, можна стверджувати, що податковий кредит щодо них повністю використано).

Зазначимо, що ПДВ нараховується також на дебіторську заборгованість, що виникла внаслідок перерахування авансів постачальникам (якщо на момент анулювання реєстрації платника ПДВ товари, послуги, необоротні активи не було отримано) (див. "ЗІР", категорія 101.03).

Нараховані податкові зобов’язання відображаються у рядку 4.1 декларації з ПДВ – таке роз’яснення містить "ЗІР", категорія 101.24, хоча назва рядка не відповідає ситуації (цей рядок призначено для відображення умовних податкових зобов’язань, нарахованих згідно з пп.198.5 або пп.199.1 ПКУ).

Також читайте наші матеріали на цю тему тут та тут.

 

«Невикористане» від’ємне значення ПДВ

Тут можливі такі варіанти:

  • використати від’ємне значення (щось продати до дати анулювання);
  • заявити його як бюджетне відшкодування (у межах реєстраційного ліміту, якщо воно оплачене);
  • попрощатися з ним, адже ця сума не враховується в інтегрованій картці в податковій службі.

 

Неотримане бюджетне відшкодування

Згідно з пп. 184.9 ПКУ право на отримання бюджетного відшкодування залишається навіть у разі, якщо особа позбулася статусу платника ПДВ.

 

Залишок коштів на електронному рахунку

Найкращим варіантом буде позбутися таких коштів заздалегідь – наприклад, повернувши їх до грудня на свій банківський рахунок. Для цього треба заповнити таблицю 2 додатка 4 до декларації з ПДВ. Якщо цього не зробити, після анулювання реєстрації залишок коштів на електронному рахунку буде перераховано до бюджету, а сам рахунок – закрито. Повернути переплату можна буде у загальному порядку повернення коштів з бюджету – подавши заяву у довільній формі (див. ст. 43 ПКУ).

 

Залишок реєстраційного ліміту

Це віртуальні кошти, тож при анулюванні реєстрації платника ПДВ скористатися реєстраційним лімітом неможливо.

Податкові зобов’язання за останній звітний період. В останній декларації буде нараховано суму до сплати до бюджету, треба сплатити її у загальному порядку. Тобто суму буде списано з електронного рахунку незалежно від того, що в цей момент особа вже не зареєстрована платником ПДВ. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.20245863
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024253