Зміна постачальника при договорі переведення боргу: що з ПДВ?

Відповідно до пп. «а» та «б» пп. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Своєю чергою, згідно з пп. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як зазначено у пп. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

При цьому, не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (пп. 196.1.5 ПКУ).

Таким чином, спираючись на вищезазначені норми за даним питанням виникає така ситуація:

1) первинний постачальник отримує кошти від покупця – у нього виникають ПЗ з ПДВ за фактом - першої події передоплати;

2) зобов’язання з поставки продукції переводяться на нового постачальника – ПДВ наслідків не виникає за пп. 196.1.5 ПКУ;

3) оскільки первинний постачальник повертає кошти, то є всі підстави для коригування ПЗ та складання РК у первинного постачальника на дату повернення попередньої оплати згідно з пп. 192.1 ПКУ. РК оформлюється у загальному порядку як при повернені передоплати, а саме див. далі роз’яснення податківців у підкатегорії 101.16 ресурсу «ЗІР».

У разі, якщо після складання податкової накладної відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів, постачальник (продавець) на дату такого повернення складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів/постачання товарів.

В табличній частині такого розрахунку коригування, зокрема, в розділі Б зазначаються:

• у графі 1.1 – номер за порядком;
• у графі 1.2 – порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується;
• у графі 2.1 – код причини коригування 103 (повернення товару або авансових платежів);
• у графі 2.2 – «№з/п групи коригування»;
• у графі 7 – зі знаком «–» значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;
• у графі 8 – значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується. При цьому знак «–» у цій графі не вказується;
• графи 9 – 10 не заповнюються, залишаються незаповненими;
• значення граф 3 – 6 відповідає значенню відповідно граф 2 – 5 рядка податкової накладної, що коригується;
• у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується;
• у графі 14 – сума ПДВ з графи 11 податкової накладної зі знаком «–». При складанні розрахунку коригування до податкової накладної, складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних до 01.12.2018, графа 14 розділу Б розрахунку коригування «Сума ПДВ» не заповнюється.

Залежно від того, як оподатковувалась ПДВ операція, що коригується (за основною ставкою, ставками 7%, 0%, чи звільнялася від оподаткування ПДВ), продавцем заповнюється відповідна графа розділу А розрахунку коригування.

4) при постачанні товарів новим постачальником у нього виникають ПЗ з ПДВ, та постачання товару є для нього першою подією (оскільки аванс отримував не він, а інший суб’єкт господарювання).