Пропорційне коригування ПДВ згідно з ст. 199 ПКУ та пп. 198.5 ПКУ

Правила пропорційного віднесення вхідного ПДВ до податкового кредиту викладені у пп. 199.1 – 199.4 ПКУ. Нижче прокоментуємо їх.

Головне правило пп. 199.1 ПКУ: у разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп.  189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного місяця і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

По-перше, це правило стосується тільки тих ситуацій, коли має місце часткове використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях. В даному випадку під це підпадає тільки використання комп’ютера, оскільки витрати на оренду у липні повністю відносяться до неоподатковуваних операцій, адже оподатковуваних операцій у липні не було. А комп’ютер, навпаки, у липні повністю використовується в неоподатковуваних операціях.

По-друге, для застосування цього правила для товарів/послуг, необоротних активів, що були придбані у періодах, коли здійснювались оподатковувані та неоподатковувані операції, потрібно визначити частку використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Як визначити таку частку, написано у пп. 199.2 ПКУ: частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Оскільки у пп. 199.2 ПКУ використовуються дані попереднього календарного року, то у пп. 199.3 ПКУ написано, як слід діяти тим платникам ПДВ, у яких таких даних немає. А саме, платники ПДВ, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції. Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

І нарешті, відповідно до пп. 199.4 ПКУ платник ПДВ за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.

Докладніше про річний перерахунок ПДВ згідно з ст. 199 ПКУ – тут та тут.

Якби у липні були оподатковувані операції, то таку частку потрібно було б розраховувати за даними липня і використовувати її до кінця поточного року, а в кінці року зробити річний перерахунок ПДВ за даними всіх дванадцяти місяців року. Отримана частка буде вже використовуватись у наступному році.

Але за умовами запитання, у липні не було оподатковуваних операцій, тож має місце використання необоротного активу (комп’ютера) повністю у неоподатковуваних операціях. Тому у липні слід буде застосувати іншу норму, а саме пп. «а» або пп. «б» пп. 198.5 ПКУ. Адже,  якщо раніше придбані необоротні активи починаються використовуватись в необ’єктних або звільнених операціях, підприємство зобов’язане нарахувати ПЗ з ПДВ, виходячи з балансової вартості таких необоротних активів на початок звітного періоду їх використання в необ’єктних або звільнених операціях (пп. 189.1 ПКУ).

Тож, у липні 2020 року потрібно визнати ПЗ з ПДВ, виходячи із залишкової балансової вартості комп’ютера, бо він починає використовуватися в неоподатковуваних операціях.

Для цього потрібно скласти зведену податкову накладну, у верхній лівій частині якої у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини 08 або 09. У даних про покупця платник  зазначає  власне найменування, а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000". Крім цього, у графі 2 розділу Б такої податкової накладної зазначається дата складання та порядковий номери податкової накладної, складеної на такого платника податку при постачанні йому необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання.

Якщо в наступних місяцях будуть здійснюватися оподатковувані операції, і такі необоротні активи починають знову використовуватись в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, можна буде відкоригувати раніше складену податкову накладну і повернути собі податковий кредит. Для цього складається розрахунок коригування до податкової накладної з типом 08 чи 09.  Результатом такого РК буде зменшення раніше визнаного податкового зобов’язання (у всій його сумі!) згідно з абз. 6 пп. 198.5 ПКУ.

До речі, до витрат на оренду активів, що були здійснені у липні 2020 року та які повністю використані  для неоподатковуваних операцій, також застосовуються норми пп. «а» або пп. «б» пп. 198.5 ПКУ.

У наступних звітних періодах, коли будуть здійснюватися одночасно оподатковувані та неоподатковувані операції, слід буде робити перерахунки, передбачені ст. 199 ПКУ.