Помилка у реквізиті «Одиниця виміру»: чи буде право на ПК?

Згідно з абз. 3 пп. 201.10 ПКУ податкова накладна складена та зареєстрована після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), є для покупця таких товарів (послуг) достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

При цьому, абз. 26 пп. 201.10 ПКУ передбачено, що податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пп. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Своєю чергою, пп. 201.1 ПКУ передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Тут варто звернути увагу, що аналізуючи обов’язковий реквізит, наведений у пп. «е» - опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг та форму податкової накладної можна зробити висновок, що мова йде про такі графи ПН:

• графа 2 - опис (номенклатура) товарів/послуг продавця;
• графа 6 - кількість (об'єм, обсяг);
• графа 10 - обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість.

Тобто графи 4 та 5 податкової накладної не належать до обов’язкових реквізитів, зазначених пп. 201.1 ПКУ. Зокрема, аналогічну позицію наводили і податківців у Листі від 15.10.2015  р.№23354/10/28-10-06-11 (оскільки роз’яснення є старим, то там мова йде про графи 5.1 та 5.2 згідно з старим бланком ПН, однак норми Кодексу щодо не обов’язковості реквізиту «одиниця виміру» наразі залишились ті ж самі). Крім того у цьому листі прямо зазначається, що податкова накладна, у табличній частині якої неправильно заповнено графи 5.1 та 5.2 (наразі це графи 4 та 5), не вважається такою, що заповнена з порушеннями.

Є й більш свіже роз’яснення податківців, в якому також зазначається, що «Одиниця виміру» - це необов'язковий реквізит податкової накладної, тому помилку можна і не виправляти.

Однак, є і інше роз’яснення податківців, в якому наводиться вже не такий лояльний підхід, зокрема, що помилки, допущені постачальником у графах 4 та 5 податкової накладної щодо кількісного відображення показників («одиниць виміру товару») підлягають коригуванню, оскільки одиниці виміру «штуки» повністю абсолютно не відповідають одиницям виміру «тоннам», а право, визначене нормами пп. 201.10 ПКУ (щодо можливості віднесення суми ПДВ до ПК) у зазначеному випадку не розповсюджується на платника.

Як видно, різні податкові структурі органи в різний час надавали доволі суперечливі роз’яснення щодо цього питання. Проте вважаємо, що платник податку має керуватись безпосередньо нормами ПКУ, в яких чітко наведено обов’язкові реквізити ПН (номенклатура, кількість та обсяг постачання), помилки в яких можуть заважати ідентифікації здійсненої операції і до втрати покупцем права на ПК за такою ПН. А оскільки одиниця виміру до такого реквізити не потрапляє, то вважаємо, що у платника податку все ж таки є право на віднесення суми ПДВ до ПК безпосередньо у місяці складання такої ПН.

Зауважимо, що це лише є позицією редакції і не може гарантувати, що податківці під час податкової перевірки будуть притримуватись саме такого підходу. Тому платник податку повинен самостійно прийняти рішення або відносити суму ПДВ у місяці виписки ПН (при цьому є ризик, що податківці при перевірці будуть наполягати на сторнуванні такого ПК і платнику податків доведеться оспорювати свою позицію в судовому порядку) або ж убезпечити себе і віднести суму ПДВ до ПК лише у місяці, в якому постачальником буде зареєстровано РК.