• Посилання скопійовано

Підприємство списує безнадійну кредиторку: що з ПДВ та податком на прибуток?

Підприємство придбало товар, але не оплатило його. Вартість товару визначена в гривнях з прив’язкою до курсу євро. Через три роки підприємство хоче списати цю кредиторську заборгованість. Які будуть наслідки з ПДВ та податку на прибуток? Чи потрібно коригувати суму заборгованості?

По-перше, слід розібратися з прив’язкою ціни товару до курсу євро – чи потрібно перераховувати заборгованість?

За загальним правилом у  договорах між резидентами на території України ціну встановлюють у грошовій одиниці України — гривні (ст. 189 ГКУ, ст. 524 ЦКУ). Тобто в національній валюті, яка є на території України єдиним законним засобом платежу (ст. 192 ЦКУ). А ось використовувати на території України іноземну валюту можуть (як виняток) тільки суб’єкти господарювання, що мають право здійснювати «валютні» розрахунки згідно із законодавством (тобто мають на це відповідну ліцензію НБУ, ч. 2 ст. 192 ЦКУ, ч. 3 ст. 533 ЦКУ). Проте, водночас, діючі норми ЦКУ не забороняють у договорі прив’язатися до інвалюти. Тобто разом із сумою в гривнях дозволяють визначити грошовий еквівалент зобов’язання у валюті (ч. 2 ст. 524 ЦКУ).

Але у такому разі  зобов’язання все одно повинне виконуватися в гривнях (ч. 1 ст. 533 ЦКУ). Тому розраховуватися з продавцем (перераховувати оплату) необхідно в гривнях. Для цього суму, що підлягає сплаті в гривнях, визначають шляхом перерахунку валютного еквівалента за офіційним курсом НБУ на день платежу. В даному випадку, якщо платежу не було, сторони мають право  перерахувати заборгованість на будь-яку поточну дату, на яку застосовується валютний курс. Але такий перерахунок має бути оформлений документально, зокрема, шляхом укладання додаткової угоди до договору. Якщо цього не зроблено, то ми вважаємо, що підстав  для перерахування заборгованості немає і потрібно списувати ту суму в гривнях, яка обліковується з дати останнього платежу без перерахунку.

По-друге, списання заборгованості в бухобліку здійснюється за такою схемою:

Операція

Дебет рахунку

Кредит рахунку

Сума

Отримання товару

281

631

83333,33

Податковий кредит з ПДВ

641

631

16666,67

Списання заборгованості за товар

631

717

100000,00

Коригування податкового кредиту на підставі бухдовідки*

949

641

16666,67

*) Докладніше про це читайте тут.

Як видно з таблиці, до фінрезультату  потрапляє сума списаної заборгованості без врахування ПДВ, тобто прибуток збільшується на 83333,33 грн, а не на 100000,00 грн.

Податковий кредит з ПДВ коригується тільки в частині неоплаченого товару, тобто власне на суму боргу. Податковий кредит з оплаченої частини товару визнається в загальному порядку і не коригується.

У разі подальшого погашення списаної заборгованості слід буде просто визнати витрати, адже заборгованості вже немає, вона включена в доходи: Дт 631 Кт 311 (оплата), Дт 949 Кт 631 (визнання витрат). Можна спробувати повернути собі і податковий кредит з ПДВ, оформивши це бухгалтерською довідкою, але податківці, скоріш за все, не визнають цього, адже з моменту отримання товару пройшло три роки і податковий кредит раніше був вже відкоригований. Втім, можна звернутися до них за наданням ІПК відповідно до ст. 52 ПКУ, щоб точно знати їхню думку щодо цієї ситуації.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20248
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252