Отримали аванс, а податкову накладну зареєстрували на меншу суму: як бути?

При здійсненні платежу за договором платник здійснює платіж з певною метою – отримати товари, роботи чи послуги тощо. Відповідно він має право вимагати від отримувача коштів постачання певного асортименту товару в певній кількості, надати конкретні послуги або виконати конкретні роботи тощо. При цьому завжди є документ-підстава, за яким було зроблено належний платіж і в якому є інформація про майбутню операцію – її вид, предмет і основні умови. Це можуть бути договір, рахунок, листи сторін, акт виконаних робіт, накладна тощо.

Код «104» «Зміна номенклатури»використовуємо:

• при зміні номенклатури поставлених або проавансованих товарів/послуг;
• при одночасній зміні ціни і кількості товарів/послуг (усіх або частково);
• при виправленні помилок у коді товарів згідно з УКТ ЗЕД/коді послуг згідно з ДКПП та інших помилок у табличній частині ПН.

Як бачимо, РК з типом причини 104 зареєстровано неправильно.

В зазначеному випадку потрібно було застосувати  код «103» «Повернення товару або авансових платежів». Ця причина коригування використовується не тільки при повному поверненні передоплати чи товарів або поверненні всього залишку передоплати чи поставлених товарів, а і для обнулення неправильно зареєстрованої ПН.

Аналогічне роз’яснення міститься у листі ДФСУ від 22.06.18 р. №18983/7/99-99-15-03-02-17.

Ситуація, коли на дату першої події неправильно визначили ПДВ та склали неправильну ПН, у п. 192.1 ПКУ відсутня, тому є такими, що складені з порушенням норм ПКУ. Тобто, якщо ПН складена на суму, меншу за господарську операцію, це помилка. Доведеться виправляти помилку, а отже, потрібно зняти помилкову ПН та РК, та складати нову. 

Наслідки очікувані: неправильно складені ПН та РК не можуть бути підставою для віднесення покупцем сум ПДВ, зазначених у них, до податкового кредиту.

У зазначеному випадку постачальнику необхідно:

1. скласти на дату виявлення помилки РК до податкової накладної, складеної не на всю суму операції з постачання послуг. У такому РК мають бути виведені в нуль показники цієї податкової накладної;
2. скласти датою виникнення податкових зобов’язань (у даній ситуації – датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання товарів) нову податкову накладну на всю суму операції.

У РК для анулювання неправильної ПН слід:

• у полі «Дата складання» зазначити дату, на яку було виявлено помилку;
• у заголовній частині розрахунку коригування – дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця, на якого було складено неправильно податкову накладну;
• у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ), з урахуванням раніше поданого РК з кодом 104. При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103».

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів, на якого була складена така податкова накладна. Строк реєстрації – 15 к. д. з дня отримання РК покупцем.

Після реєстрації в ЄРПН нової податкової накладної покупець має право на її підставі включити суми ПДВ до податкового кредиту (з урахуванням терміну, встановленого п. 198.6 ПКУ (не пізніше 1095 днів з дати складання податкової накладної)).Аналогічне роз’яснення міститься у  ІПК ДПС від 23.10.2019 р. №951/6/99-00-07-03-02-15/ІПК.

Але за першою неправильною ПН та РК до неї покупець не мав права формувати податковий кредит. Якщо ж податковий кредит за ними був включений у декларацію, то покупцю потрібно буде зняти ці суми шляхом подання уточнюючого розрахунку.

У постачальника виникнуть інші наслідки.

Зауважимо, що у консультації в «ЗІР» (підкатегорія 101.23) податківці зазначають: «якщо платником податку помилково складена податкова накладна, то така податкова накладна не підлягає відображенню в податковій звітності з ПДВ. Розрахунок коригування, який може бути виписаний до такої податкової накладної, підлягає реєстрації в ЄРПН, але в податкову звітність також не включається».

Але не слід забувати: якщо у продавця виникло ПЗ з ПДВ, звісно, його обов’язково слід показати в декларації з ПДВ у періоді виникнення.

Якщо всі вищезазначені дії відбулись протягом одного місяця, то продавець покаже в декларації правильні (виправлені) дані. А саме: помилкову ПН та РК на її анулювання не покаже, але обов’язково покаже правильну ПН, зареєстровану під час виправлення помилки.

Якщо він відобразив у декларації ПЗ з ПДВ по повній сумі операції, але на підставі ПН та РК до неї, то потрібно буде змінювати тільки додаток 5 через подання уточнюючого розрахунку до нього.

Якщо помилка щодо ПЗ була виявлена наступного місяця після першої події та у декларації з ПДВ сума ПЗ вказана не повністю, а наступного місяця складено та зареєстровано РК до ПН, то потрібно відкоригувати декларацію та додаток 5 до неї.

Крім того, на платника податку при повному сторнуванні помилкової ПН і складанні нової на правильну суму накладається штраф 3% і пеня, якщо внаслідок виправлення у декларації виникає збільшення суми податку до сплати.

Також читайте нашу аналітику, розділ «Сума перевищення».