• Посилання скопійовано

Помилкові кошти повернуто на електронний рахунок ПДВ: які наслідки?

Підприємство (платник ІІІ групи ЄП) повинно було повернути іншому підприємству на загальній системі оподаткування помилково отримані кошти. Перерахунок здійснено на електронний ПДВ - рахунок підприємства. Чи вважається кошти повернутими? Чи виникає дохід? Який облік таких коштів?

У Інструкції №22 наведено такі визначення:

  • неналежний платник - особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів;
  • помилкове списання/зарахування коштів - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача;
  • неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Своєю чергою, ст. 1212 ЦКУ зобов’язує особу, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому це майно.

Таким чином, помилково отримані кошти неналежним отримувачем повинні бути повернені їх відправнику.

Більш докладно про помилкові перекази ми писали тут.

При цьому, у пп. 200-1.4 ПКУ, зазначено, що на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ платника зараховуються кошти:

  • з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пп. 200-1.3 ПКУ;
  • з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ.

Відповідно до цього, податківці у ІПК від 05.04.2018 р. №1452/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначали, що поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, незалежно від наявності чи відсутності договору доручення, не передбачено.

Що ж до доходу платника ЄП (неналежного отримувача), то суми коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку, не віднесено до переліку коштів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку.

Проте пп. 5 п. 292.11 ПКУ встановлено, що до складу доходу платника ЄП не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Тобто сам факт того, що отримані кошти є помилковими не призводить до того, що "єдинник" не враховує їх у своєму доході. Водночас, якщо ці кошти за листом-заявою ним будуть повернуті, вони вважатись доходом не будуть. Варто зауважити, що у разі, якщо кошти було повернуто в тому ж періоді, в якому і отримано, то в декларації платника ЄП їх також відображати не потрібно. Якщо періоди різні, то такий платник податку враховує ці кошти у складі доходу у періоді їх отримання, а у періоді повернення на відповідну суму дохід буде скориговано.

Зверніть увагу, що обов’язковою умовою є наявність підтвердження того, що такі кошти є помилковими, зокрема, заяви на їх повернення.

Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.

Водночас, не можна вважати, що цей рахунок належить безпосередньо платнику податків, оскільки такий платник не може самостійно розпоряджатись коштами на ньому.

Тому вважаємо, що неналежний отримувач, платник ЄП, в даному випадку не виконав свій обов’язок щодо повернення помилково отриманих коштів.

Такий платник податку повинен звернутись до органу Казначейства із заявою про повернення помилково перерахованих електронний рахунок у системі адміністрування ПДВ коштів та перерахувати цю суму вже на рахунок особи, яка цю суму помилково йому перерахувала.

В бухгалтерському обліку у платника єдиного податку сума, що перерахована на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ, обліковується на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», а отримані раніше від іншого підприємства помилкові кошти - на субрахунку 685 «розрахунки з іншими кредиторами».

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252