Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Згідно з пп. «б» пп. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
При цьому, особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
Отже, для визначення необхідно нараховувати ПЗ з ПДВ у отримувача послуг від нерезидента, необхідно визначити місце постачання таких послуг.
У ІПК від 08.10.2019 р. №647/ІПК/26-15-04-01-18 податківці зазначають, що якщо послуги перевезення надаються перевізником-нерезидентом, що не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об'єкт оподаткування ПДВ.
Тобто з метою визначення місця постачання до таких послуг застосовується пп. 186.4 ПКУ – за місцем реєстрації постачальника.
Як роз’яснює ДПС у Дніпропетровській області, згідно із ст. 9 Закону №1955 перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Такими документами можуть бути:
- авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);
- міжнародна автомобільна накладна (CMR);
- накладна СМГС (накладна УМВС);
- коносамент (Bill of Lading);
- накладна ЦІМ (CIM);
- вантажна відомість (Cargo Manifest).
Крім цього, місцем постачання послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг (в тому числі вважаємо, що і послуги із зберігання), є місце фактичного постачання таких послуг (пп. «а» пп. 186.2.1 ПКУ).
Оскільки оплата здійснюється за зберігання вантажу за межами України, такі послуги також не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Зважаючи на те, що інші послуги, що зазначені у наданому нерезидентом інвойсі, не відносяться до послуг, зазначених у пп. 186.2 та 186.3 ПКУ, їх місце постачання також визначається за пп. 186.4 ПКУ – за місцем реєстрації постачальника.
Отже, надані в даному випадку нерезидентом послуги не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місце їх постачання за ст. 186 ПКУ знаходиться за територією України. Платник податку на такі послуги ПН не складає та ПЗ не нараховує.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
