• Посилання скопійовано

Продаж товару, який зібраний з комплектуючих: як обліковувати та скласти ПН?

Підприємство уклало договір на постачання стенду метрологічного (1 шт.). Він складається з комплектуючих: стіл буде імпортуватися з Німеччини, апаратні складові – з Данії, Фінляндії, частково будуть придбаватися в Україні, але виробник – Чехія. Як в бухобліку скомплектувати такий стенд та як скласти ПН?

Виробництво чи комплектація номенклатури?

Насамперед потрібно визначитися з тим, чи відповідають складальні операції щодо збирання стенду критеріям достатньої переробки, які зазначені у ст. 40 МКУ. Так, відповідно до ч. 6 ст. 40 МКУ незалежно від положень цієї статті не відповідають критерію достатньої переробки:

1) операції, пов’язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;

2) операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);

3) прості складальні операції - операції, які здійснюються шляхом складання виробів за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) чи клепання, склеювання або монтажу готових вузлів за допомогою зварювання (за винятком виготовлення складних виробів шляхом зварювання), а також інші операції (регулювання, контроль, заправка робочою рідиною тощо), необхідні у процесі складання і не пов’язані з переробкою (обробкою) товарів, незалежно від кількості та складності таких операцій;

4) змішування товарів, які походять з різних країн, якщо характеристики кінцевої продукції суттєво не відрізняються від характеристик товарів, що змішуються;

5) забій тварин;

6) комбінація двох чи більше вищезазначених операцій.

На нашу думку, складання стенда з частин є простою складальною операцією і не відповідає критеріям достатньої переробки. Тому в бухобліку це буде не виробництво, а просте складання товару з комплектуючих виробів:

  • Дт 281 (меблі, складові апаратної частини) Кт 632, 631 – оприбуткування складових метрологічного стенду на підставі накладних та інвойсів іноземних та українських постачальників;
  • Дт 281 (стенд метрологічний) Кт 281 (меблі, складові апаратної частини) – відображення комплектації стенду з окремих складових. Затвердженої форми первинного документа для цієї операції немає, тому його можна скласти в довільній формі, наприклад, акт комплектації. До речі, багато бухгалтерських програм мають такий документ як «Комплектація номенклатури».

 

Заповнення граф податкової накладної

Графи 2, 4, 5, 6 – найменування та кількість товару

У своїй ІПК від 12.09.2017 р. №1908/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці зазначають, що номенклатура товарів продавця має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів. Тому в даному випадку у графі 2 ПН (опис (номенклатура) товарів) слід зазначити «Стенд метрологічний», у графах 4, 5, 6 зазначається відповідно «штука», «2009», «1» - згідно з договором, на підставі якого складаються рахунок на оплату та видаткова накладна. Кількість може відрізнятись від 1, якщо буде отримано часткову передплату за стенд до його постачання.

Розшифровувати всі складові укомплектованого товару в податковій накладній не потрібно. 

 

Графи 3.1 та 3.2 – код УКТ ЗЕД та ознака імпортованого товару

Митний тариф дає підстави присвоювати комплектному об’єкту єдиний код УКТ ЗЕД (і далі цей код зазначати в ПН, без розшифровки комплектуючих виробів за їхніми кодами). Для визначення коду УКТ ЗЕД скомплектованого товару потрібно застосовувати правило 3 Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД і Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом ДФС № 401.

Для даної ситуації найбільш застосовне правило 3б, згідно з яким:

  • товари повинні класифікуватися так, начебто вони складаються лише з матеріалу чи компонента, що надає їм основної розпізнавальної ознаки в тій мірі, в якій цей критерій застосовний;
  • основна розпізнавальна ознака (критерій) може визначатися різними чинниками залежно від виду товару. Вона може, наприклад, визначатися природою матеріалу чи компонента, його об’ємом, кількістю, масою, вартістю або роллю, що відіграє цей матеріал чи компонент у використанні товару.

На нашу думку, якщо для всього стенду не можна підібрати окремий код УКТ ЗЕД, то можна використовуватти код УКТ ЗЕД апаратної частини як такої, що відіграє основну роль у використанні стенду.

Відповідно до пп. 2 п. 16 Порядку № 1307 у разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2 проставляється позначка «Х». Графа 3.2 заповнюється на всіх етапах постачання товару. Отже, на ті комплектуючі вироби, які будуть придбані в Україні, але вироблені за кордоном (наприклад, у Чехії), повинна складатися податкова накладна з позначкою «Х» в графі 3.2 на всіх етапах їх постачання – адже хтось з ланцюжка українських постачальників імпортував їх з Чехії. Таким чином, підприємство теж повинно ставити позначку «Х» в графі 3.2 при постачанні стенду, оскільки він повністю складений з імпортованих компонентів.

Стенд не отримає статусу українського товару, тому що складальні операції не відповідають критеріям достатньої переробки, що зазначені у ст. 40 МКУ.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Спілка споживчих товариств отримує від них грошові кошти: чи повинна вона реєструватись платником ПДВ?
    Спілка, яка є добровільним об'єднанням споживчих товариств, відповідно до свого статуту отримує від споживчих товариств внутрішньогосподарські відрахування. Чи є вони об'єктом оподаткування ПДВ? Чи повинна спілка реєструватися платником ПДВ при досягненні суми таких відрахувань в 1 млн грн?
    29.04.20243
  • Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення Google (наприклад, річний програмний пакет Google Cloud G Suite Business for Work). Програмне забезпечення купується виключно у нерезидента та використовується для продажу українським покупцям та іноземним покупцям. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ дана операція?
    29.04.202423
  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.20241 713
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202431
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202432