• Посилання скопійовано

Прощення боргу: коли можна не нараховувати ПЗ з ПДВ?

Підприємство (платник ПДВ) отримало товар, за який постачальник простив заборгованість, а тепер товар є безоплатно отриманим. Чи потрібно покупцю нараховувати ПЗ з ПДВ у періоді прощення боргу?

Вимога щодо нарахування ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ застосовується лише у разі здійснення зазначених у цьому пункті операцій з товарами (послугами), які було придбано (або виготовлено) з ПДВ.

При цьому, податківці неодноразово (наприклад, тут та тут) зазначали, що ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ нараховуються лише у випадку, якщо у платника податку були підстави для формування податкового кредиту при придбанні товарів, послуг та виходячи із суми ПДВ, вказаної у податковій накладній.

Отже, у випадку, коли постачальником податкова накладна на відвантаження продукції не була зареєстрована, та відбувається прощення заборгованості за такий товар, то нараховувати ПЗ з ПДВ покупцю у періоді прощення боргу не потрібно.

Водночас, варто зазначити, що згідно з пп. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

База оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) не може бути нижче ціни придбання таких товарів (послуг).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Якщо заборгованість покупця була прощена до здійснення операції з постачання йому таких товарів, то постачальник фактично здійснює дарування товару, оскільки фактично договірна вартість в цьому випадку дорівнює 0. Відповідно на покупця він складає ПН лише на нульову ціну, а другу ПН він складає як на перевищення бази оподаткування ПДВ над договірною ціною. Як було зазначено вище, якщо покупець ПН не отримує, то і необхідності визнання ПЗ з ПДВ також не виникає.

А ось, якщо постачальник на дату здійснення операції з поставки товару склав на покупця податкову накладну, а після такої операції простив заборгованість покупця за такі товари, то тут вже податківці вимагають нарахування ПЗ з ПДВ покупцем.

Зокрема, тут роз’яснювали, що у разі, якщо при придбанні товарів/послуг покупець сформував податковий кредит (як було зазначено вище, значення має не сам факт включення суми ПДВ до ПК у декларації, а виникнення права на це після реєстрації ПН) на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 р. та зареєстрованої в ЄРПН, але оплата за такі товари/послуги не здійснюватиметься, тобто вони фактично отримані покупцем на безоплатній основі, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку — покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами пп. 198.5 ПКУ.

Проте підхід податківців є спірним. Так, з одного боку, у пп. 198.5 ПКУ наведено виключний перелік підстав для нарахування ПЗ з ПДВ, і такої причини як безоплатне отримання товарів не зазначено. Окрім цього не зрозуміло, як в такому випадку зазначати код типу причини у податковій накладній, адже Порядком №1307 не визначено як складати ПН в такому випадку.

Однак, з іншої сторони, у випадку прощення боргу виникає ситуація, коли договірна вартість зменшується до нуля. Тому логіка у такій вимозі податківців все ж таки присутня.

Отже, у разі, якщо прощення боргу відбулося після операції з постачання товарів і постачальником було складено та зареєстровано на покупця ПН, то останній у періоді прощення кредиторської заборгованості, згідно з роз’ясненням податківців, зобов’язаний нарахувати ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ.

Сторнувати раніше нарахований ПК з ПДВ не потрібно (функцію «сторнування» виконують нараховані ПЗ).

Оскільки форма ПН не передбачає відповідного типу причини ненадання ПН покупцю, то вважаємо, що платник податку в такому випадку може застосовувати, наприклад, тип причини «13», що відповідає нарахування ПЗ з ПДВ як на негосподарське використання таких товарів.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Спілка споживчих товариств отримує від них грошові кошти: чи повинна вона реєструватись платником ПДВ?
    Спілка, яка є добровільним об'єднанням споживчих товариств, відповідно до свого статуту отримує від споживчих товариств внутрішньогосподарські відрахування. Чи є вони об'єктом оподаткування ПДВ? Чи повинна спілка реєструватися платником ПДВ при досягненні суми таких відрахувань в 1 млн грн?
    29.04.20243
  • Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення Google (наприклад, річний програмний пакет Google Cloud G Suite Business for Work). Програмне забезпечення купується виключно у нерезидента та використовується для продажу українським покупцям та іноземним покупцям. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ дана операція?
    29.04.202425
  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.20241 726
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202431
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202432