• Посилання скопійовано

Округлення вартісних та кількісних показників у ПН

Як округлювати вартісні та кількісні показники у ПН?

Всі вартісні показники у ПН повинні зазначатися у гривнях з копійками (п. 4 Порядку №1307).

Щодо кількості знаків після коми в графі 7 податкової накладної (ціна) податківці висловили чітку позицію. Як ГУ ДФС у Тернопільській області, так і ГУ ДФС у Дніпропетровській області заявляють, що відображення числового значення у вартісних показникахподаткової накладної, що має більше ніж два знаки після коми, не передбачено. З цього можна зробити висновок, що податківці опосередковано кажуть, що для отримання коректного результату у графі 10, в графі 6 щодо кількості можна зазначати необхідну кількість знаків після коми.

Разом з цим, ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податкова накладна повинна містити ідентичні показники(номенклатура товарів/послуг продавця, одиниця виміру товару/послуги, кількість, ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ) тим, що зазначені в первинних документах в частині, що оплачена контрагентом-покупцем.

Отже, враховуючи те, що зазначення ціни товару у податковій накладній передбачено лише з двома знаками після коми, єдиним варіантом узгодження суми є коригування кількості товару. Але як це зробити, якщо дробова частина у кількості неможлива, наприклад, якщо таким товаром є меблі або автомобілі? Тут варто згадати про те, що ціна товару повинна визначатися в гривнях з копійками без ПДВ — це й буде база оподаткування (ст. 188 ПКУ). Потім до цієї ціни «зверху» додається сума ПДВ шляхом множення бази на ставку 20% (чи 7%). Таким чином ми завжди будемо мати значення графи 7 в гривнях з двома знаками після коми. Тобто рахувати ПДВ слід «зверху» від бази оподаткування за ставкою 20% (7%), а не навпаки, виділяючи ПДВ з загальної суми. За другим варіантом можна отримати таке число, що призведе до проблем із заповненням граф 6 та 7 податкової накладної. Порядок розрахунку обсягу постачання та суми ПДВ ми показали у прикладі.

Іншим варіантом може бути зміна одиниці виміру товару/послуги на більшу, що кратна первісній одиниці. Наприклад, в графі 4 зазначити не «шт.», а «тис. шт.» (код за КСПОВО — 2013), автоматично ціна збільшиться в 1000 разів, і тоді вже з'являється більше поле для маневрів з ціною та кількістю.

Пунктом 16 Порядку №1307 передбачено, що графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством. Тобто графа 7 розділу Б податкової накладної повинна містити цифрове значення, що має не більше двох знаків після коми. Податківці дотримуються такої ж думки у своєму роз'ясненні у підкатегорії 101.17 ЗІР (відповідь на запитання «Який порядок скорочення та округлення вартісних і кількісних показників податкової накладної?»).

В окремих випадках, коли ціни (тарифи) затверджено відповідними рішеннями уряду, у графі 7 податкової накладної може зазначатися числове значення з більшою кількістю знаків після коми.

Порядком №1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 розділу Б податкової накладної, а також правила округлення як вартісних, так і кількісних показників, отриманих внаслідок розрахунку.

Проте податківці в ІПК від 21.05.2018 р. №2231/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначають, що зареєструвати податкову накладну з більшою кількістю знаків після коми технічно можливо — програмне забезпечення ЄРПН це дозволяє. Зазначення платником податку при заповненні графи 7 податкової накладної ціни постачання одиниці з більше ніж двома знаками після коми не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною (у разі дотримання усіх інших правил, передбачених ПКУ для формування податкового кредиту). Отже, і підстав для анулювання ПК за такими податковими накладними при податковій перевірці немає.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Спілка споживчих товариств отримує від них грошові кошти: чи повинна вона реєструватись платником ПДВ?
    Спілка, яка є добровільним об'єднанням споживчих товариств, відповідно до свого статуту отримує від споживчих товариств внутрішньогосподарські відрахування. Чи є вони об'єктом оподаткування ПДВ? Чи повинна спілка реєструватися платником ПДВ при досягненні суми таких відрахувань в 1 млн грн?
    29.04.20244
  • Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення Google (наприклад, річний програмний пакет Google Cloud G Suite Business for Work). Програмне забезпечення купується виключно у нерезидента та використовується для продажу українським покупцям та іноземним покупцям. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ дана операція?
    29.04.202429
  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.20241 755
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202432
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202432