Округлення вартісних та кількісних показників у ПН

Всі вартісні показники у ПН повинні зазначатися у гривнях з копійками (п. 4 Порядку №1307).

Щодо кількості знаків після коми в графі 7 податкової накладної (ціна) податківці висловили чітку позицію. Як ГУ ДФС у Тернопільській області, так і ГУ ДФС у Дніпропетровській області заявляють, що відображення числового значення у вартісних показникахподаткової накладної, що має більше ніж два знаки після коми, не передбачено. З цього можна зробити висновок, що податківці опосередковано кажуть, що для отримання коректного результату у графі 10, в графі 6 щодо кількості можна зазначати необхідну кількість знаків після коми.

Разом з цим, ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податкова накладна повинна містити ідентичні показники(номенклатура товарів/послуг продавця, одиниця виміру товару/послуги, кількість, ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ) тим, що зазначені в первинних документах в частині, що оплачена контрагентом-покупцем.

Отже, враховуючи те, що зазначення ціни товару у податковій накладній передбачено лише з двома знаками після коми, єдиним варіантом узгодження суми є коригування кількості товару. Але як це зробити, якщо дробова частина у кількості неможлива, наприклад, якщо таким товаром є меблі або автомобілі? Тут варто згадати про те, що ціна товару повинна визначатися в гривнях з копійками без ПДВ — це й буде база оподаткування (ст. 188 ПКУ). Потім до цієї ціни «зверху» додається сума ПДВ шляхом множення бази на ставку 20% (чи 7%). Таким чином ми завжди будемо мати значення графи 7 в гривнях з двома знаками після коми. Тобто рахувати ПДВ слід «зверху» від бази оподаткування за ставкою 20% (7%), а не навпаки, виділяючи ПДВ з загальної суми. За другим варіантом можна отримати таке число, що призведе до проблем із заповненням граф 6 та 7 податкової накладної. Порядок розрахунку обсягу постачання та суми ПДВ ми показали у прикладі.

Іншим варіантом може бути зміна одиниці виміру товару/послуги на більшу, що кратна первісній одиниці. Наприклад, в графі 4 зазначити не «шт.», а «тис. шт.» (код за КСПОВО — 2013), автоматично ціна збільшиться в 1000 разів, і тоді вже з'являється більше поле для маневрів з ціною та кількістю.

Пунктом 16 Порядку №1307 передбачено, що графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством. Тобто графа 7 розділу Б податкової накладної повинна містити цифрове значення, що має не більше двох знаків після коми. Податківці дотримуються такої ж думки у своєму роз'ясненні у підкатегорії 101.17 ЗІР (відповідь на запитання «Який порядок скорочення та округлення вартісних і кількісних показників податкової накладної?»).

В окремих випадках, коли ціни (тарифи) затверджено відповідними рішеннями уряду, у графі 7 податкової накладної може зазначатися числове значення з більшою кількістю знаків після коми.

Порядком №1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 розділу Б податкової накладної, а також правила округлення як вартісних, так і кількісних показників, отриманих внаслідок розрахунку.

Проте податківці в ІПК від 21.05.2018 р. №2231/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначають, що зареєструвати податкову накладну з більшою кількістю знаків після коми технічно можливо — програмне забезпечення ЄРПН це дозволяє. Зазначення платником податку при заповненні графи 7 податкової накладної ціни постачання одиниці з більше ніж двома знаками після коми не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною (у разі дотримання усіх інших правил, передбачених ПКУ для формування податкового кредиту). Отже, і підстав для анулювання ПК за такими податковими накладними при податковій перевірці немає.