Запитання:
Підприємство займається експортом робіт та послуг. Оскільки роботи виконуються за межами України і не є об'єктом оподаткування, що робити з ПК (оренда, квитки, канцтовари, спецодяг)? Чи потрібно нараховувати на ці суми ПЗ? Чи потрібно заповнювати додаток 7 до декларації з ПДВ? Якщо так, як виправити податкові декларації за минулі періоди? Якщо підприємство займається діяльністю як за межами України, так і на території України, як розподіляти ПДВ?
Відповідь:
Насправді однозначної відповіді тут немає і все залежить, в першу чергу, від того, які послуги і роботи виконуються.
Місце надання послуг
Якщо придивитися уважно, то в розділі V ПКУ об’єктом оподаткування є постачання послуг, а не робіт, на митній території України. Адже роботи в п. 185.1 ПКУ не згадуються і такого об’єкту оподаткування, як експорт послуг (на відміну від експорту товарів) не встановлено. Та це не означає, що роботи не оподатковуються ПДВ, просто вони в цьому розділі розглядаються як послуги. І оскільки оподатковуються лише послуги, надані на митній території України, то розпочати слід зі ст. 186 ПКУ, яка визначає місце їх постачання.
Якщо за ст. 186 ПКУ (а не за фактичним місцем надання послуг, виконання робіт) послуги вважаються наданими на митній території України, то вони оподатковуються ПДВ на загальних підставах. Послуги нерезиденту, що є об’єктом оподаткування ПДВ, будуть відображатися у рядку 1.1 декларації з ПДВ. А для заповнення рядку 1.1 потрібно заповнити та подати разом із декларацією з ПДВ додаток 5. У цьому додатку відображається податкове зобов’язання за податковими накладними із умовним ІПН «100000000000». Про складання податкових накладних в такому випадку ми писали тут>>
Якщо ж певний вид послуг вважається за цією статтею наданим за кордоном, то, оскільки такого надання немає в п. 185.1 ПКУ, вони не є об’єктом оподаткування ПДВ. А це, своєю чергою, означає, що податкова накладна на них не складається, хоча такі послуги й зазначаються у рядку 5 декларації з ПДВ та у додатку 6 до неї. Ми про це писали тут>>
Доля податкового кредиту
Якщо послуги нерезиденту не оподатковуються ПДВ, то у постачальника-резидента право на податковий кредит залишається в повному обсязі. Але при цьому слід визначити податкове зобов’язання (таким чином відбувається «коригування» податкового кредиту). І тут можливі два варіанти (ми про це писали тут):
Усі останні зміни з ПДВ –
у вашій поштовій скриньці!
Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите
ПідписатисьХочете подивитись, як це виглядає?
- якщо придбані та/або виготовлені платником податку товари/послуги, необоротні активи у подальшому використовуються частково в оподатковуваних операціях та частково в неоподатковуваних ПДВ операціях (у тому числі, операціях, що не є об’єктом оподаткування ПДВ), то такий платник податку зобов’язаний нарахувати ПЗ з ПДВ відповідно до п. 199.1 ПКУ, виходячи із частки, визначеної на підставі п. 199.2 ПКУ. Про визначення такої частки та її річний перерахунок ми писали тут;
- якщо придбані та/або виготовлені платником податку товари/послуги, необоротні активи у подальшому використовуються повною мірою в неоподатковуваних ПДВ операціях (у тому числі, операціях, що не є об’єктом оподаткування ПДВ), то такий платник податку зобов’язаний нарахувати ПЗ з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ.
Тож все буде залежати від того, як придбані активи будуть використовуватися у діяльності підприємства. А про те, як складаються податкові накладні за новою формою з 01.12.2018 р., ми писали тут>>
А що як підприємство раніше нарахування такого ПЗ не робило?
Обов'язок визнати податкове зобов’язання за п. 198.5 ПКУ виникає або за фактом використання придбаних з ПДВ активів у діяльності, яка не є об’єктом оподаткування ПДВ, або тоді, коли прийняте рішення про те, як вони будуть використані надалі. Обов'язок визнати податкове зобов’язання за п. 199.1 ПКУ виникає у першому ж звітному періоді, у якому відбувається часткове використання таких активів в оподаткованих і неоподаткованих операціях. Знаючи це, легко визначити звітні періоди, коли треба було здійснити заходи, зазначені вище. І визначити, які саме декларації з ПДВ були складені неправильно.
Якщо при складанні декларації з ПДВ були помилки, треба подати уточнюючий розрахунок до неї, до якого додати уточнюючі форми додатків, при складанні яких теж виникли помилки, або які не були подані разом із такою декларацією (додатки, у яких помилок не було, додавати до УР не треба). Докладно про виправлення помилок в декларації з ПДВ можна прочитати тут (хоча форма декларації з того часу і змінилася, та принципи уточнення залишилися аналогічні).
Якщо при уточненні сума ПДВ до сплати в бюджет збільшиться, то на суму недоплати слід буде нарахувати суму штрафу 3%, а ще – можливо і сплатити пеню (про те, як вона рахується у випадку, коли суму податку визначає сам його платник, читайте тут і тут). При цьому суми недоплати і штрафу, згідно із п. 50.1 ПКУ, сплатити до бюджету треба буде до подання уточнюючого розрахунку, а про діючий порядок такої сплати ми писали тут>>
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити