Продаж автомобіля фізособі «єдинником»: що з оподаткуванням?

Податкова накладна на фізособу

Перш за все зазначимо, що податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов'язань. Така дата визначається за п. 187.1 ПКУ – дата події, що сталася раніше:

• дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата, а в разі постачання за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку;
• дата відвантаження товарів/послуг (в даному випадку автомобіля) – тобто дата акта приймання передачі такого транспортного засобу і переходу права власності до фізичної особи.

Податкова накладна, що складається на неплатника ПДВ, зокрема на фізособу, має певні особливості. Порядок складання податкових накладних (у тому числі і на неплатників ПДВ) регулюється Порядком №1307.

У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» - «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» та зазначається тип причини «02 - складена на постачання неплатнику податку».

У графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000».

Усі інші реквізити такої податкової накладної зазначаються у загальному порядку.

Однак, не дивлячись на те, що така податкова накладна не підлягає отриманню покупцю, це не знімає з продавця обов’язку реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені п. 201.10 ПКУ.

ПДФО та військовий збір

Оскільки фізособа за зазначеною операцією є покупцем і сплачує за придбаний актив, то його вартість не є оподаткованим доходом такого покупця та у  формі №1ДФ не відображається.

Однак, в пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ згадані такі додаткові блага, як суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку – для випадку, коли автомобіль продається фізособі зі знижкою від середньоринкової ціни, зокрема, якщо така знижка досить значна.

Згідно з пп. 14.1.71 ПКУ звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (пп. 14.1.219 ПКУ).

Сьогодні методика визначення звичайної ціни в неконтрольованих операціях законодавством не встановлена. Формально з метою визначення доходу від продажу ОЗ звичайною ціною, тобто ринковою, буде вважатися його ціна, передбачена умовами договору. Однак, не можна виключати можливості виникнення розбіжностей з контролюючими органами щодо неправомірного визначення звичайної ціни для цілей оподаткування і необхідності доведення встановленої ціни.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Відповідно розмір такої знижки буде оподатковуватися і військовим збором за ставкою 1,5%.

Розрахунки готівкою

Відповідно до п. 6 розділу II Положення №148, суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1. між собою – у розмірі до 10000  гривень включно;
2. з фізичними особами – у розмірі до 50000 гривень включно.

Відповідно, підприємство має право отримувати готівкою кошти від покупця у розмірі не більше ніж 50 тис. грн протягом одного дня.

Безготівковий розрахунок

Якщо покупець перераховує кошти безпосередньо на рахунок підприємства-продавця, то жодних обмежень для таких розрахунків не встановлено.