Виконавець набув статусу платника ПДВ: чи правомірне збільшення суми договору?

Запитання:

На момент підписання договору про надання послуг зі складання проектної документації (у 2016 році) на суму 30 тис. грн терміном виконання – 2 роки, замовник та виконавець мали статус ТОВ – неплатників ПДВ. У грудні 2016 р. виконавцю було перераховано аванс у сумі 6 тис. грн. У 2018 р. виконавець має статус платника ПДВ та 30 вересня надав рахунок замовнику – неплатнику ПДВ на залишок суми договору – 24 тис. грн + 20% ПДВ.

Чи правомірно виконавець оподатковує ПДВ суму договору та складає податкову накладну, якщо на момент укладання цього договору обидві сторони мали статус неплатників ПДВ?

Відповідь:

За загальними положеннями, встановленими ч. 1 ст. 651 ЦКУ, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 652 ЦКУ передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч. 4 ст. 652 ЦКУ, – змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно умов, наведених у ч. 2 ст. 652 ЦКУ.

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч. 1 ст. 653 ЦКУ).

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій ж формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦКУ).

Відповідно до ст. 887 ЦКУ за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення ЦКУ, якщо інше не встановлено законом.

Положення п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦКУ зобов'язують замовника (якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт) сплатити підряднику встановлену ціну після завершення всіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором чи законом.

Слід зазначити, що згідно зі ст. 632 ЦКУ ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. 

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Якщо ціна у договорі не встановлена та не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи зі звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Про те, що зміна ціни за договором має оформлятися у вигляді додаткової угоди, ми писали тут>>

У разі, якщо договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт договірною ціною не є приблизна (динамічна) ціна та у договорі не визначено умов уточнення договірної ціни, то підрядник одноосібно без згоди замовника немає права її збільшувати.

Разом з тим, відповідно до п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.

Згідно з п. 1.2 Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 цей стандарт застосовується для використання суб'єктами містобудування, які виконують проектні, вишукувальні, науково-проектні роботи та експертизу проектної документації на будівництво, або є замовниками цих робіт при розрахунку кошторисної вартості, пропозиції учасника конкурсних торгів, договірної ціни та проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт, і носить обов'язковий характер для будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії. 

Застосування ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 обумовлюється договором.

Ціну пропозиції (договірної ціни) учасника конкурсних торгів на виконання проектно- вишукувальних робіт визначають виходячи з кошторисної вартості цих робіт, обґрунтовуючих розрахунків складових структури витрат, поточних цін на трудові та матеріальні ресурси (п. 6.1 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013). 

У п. 6.2 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 зазначено, що ціна пропозиції претендента, визначеного виконавцем проектно-вишукувальних робіт, є договірною ціною. При цьому договірна ціна може встановлюватися:

• твердою – визначена на основі твердого кошторису;
• приблизною (динамічною) – визначена на основі приблизного кошторису, умови уточнення якої зазначаються у договорі.

Відповідно до п. 2 додатку «К» ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 виробничі витрати проектно-вишукувальної організації, безпосередньо пов'язані з виконанням проектно-вишукувальних робіт, калькулюються згідно з вимогами Методичних рекомендацій №64.

У кошторисній вартості проектно-вишукувальних робіт враховують також кошторисний прибуток та податки, збори, обов'язкові платежі, встановлені чинним законодавством, і не враховані складовими кошторисної вартості виконання цих робіт. Виходячи з п. 13 прикладу Μ. 7 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 (ф. №3-Π) таким податком є ПДВ.

У ситуації, що розглядається, виконавець правомірно оподатковує ПДВ суму договору та складає податкову накладну. Однак попереднє збільшення договірної приблизної (динамічної) ціни має бути оформлено додатковою угодою, якщо це передбачено умовами договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт. 

У разі, якщо у договорі не зазначено умов уточнення договірної ціни та замовник не дає згоди на підписання додаткової угоди щодо збільшення ціни договору, то підрядник (виконавець) повинен скласти дві податкові накладні.

У п. 15 Порядку №1307 встановлено, що у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст. 188 та 189 ПКУ перевищує фактичну ціну їх постачання таких (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи зі звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг, тобто звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:

• одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання;
• другу – на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, у якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум ПДВ, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

У податковій накладній (в т. ч. зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до п. 8 Порядку №1307 (15 – Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 та 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

У разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник ПДВ, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000» (п. 12 Порядку №1307).