• Посилання скопійовано

Складено зайву ПН: як бути?

З яких причин у системі електронного адміністрування ПДВ виникає показник ∑Перевищ при реєстрації в ЄРПН зайво складених ПН, до яких у наступних звітних періодах складено та зареєстровано в ЄРПН РК, якщо податкові зобов’язання в декларації з ПДВ у такому випадку не відображено?

«Вісник. Офіційно про податки» нагадує, що Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено ст. 200-1 ПКУ та регламентовано Порядком №569.

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/аборозрахунки коригування в ЄРПН на суму, обчислену за формулою, встановленою п. 200-1.3 ПКУ та п. 9 Порядку №569 (далі — реєстраційна сума).

Однією із складових такої формули є загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником ПН та РК, зареєстрованих в ЄРПН (∑Перевищ).

Показник ∑Перевищ визначається як різниця між:

  • сумами податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно зі ст. 192 ПКУ, задекларованими платником у податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них;
  • та сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), і розрахунках коригування до них, зареєстрованих у ЄРПН.

Показник ∑Перевищ розраховується ДФС автоматично після прийняття звітності від платника податку, і при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника. Такий розрахунок здійснюється окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Згідно з п. 201.10 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 192.1 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН:

  • постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачено збільшення суми компенсації їх вартості або якщо коригування у підсумку не змінює суму компенсації;
  • отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.

Відповідно до п. 1 розділу III Порядку № 21 до  декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 6 розділу III Порядку № 21).

Отже, в декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній.

Таким чином, у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку відповідно до п. 192.1 ПКУ з метою ви­правлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, може скласти розрахунок коригування до неї. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого було складено таку податкову накладну.

 

Довідково

Платник податку має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, визначеної ним як зайво складена, у якому зазначити зі знаком «–» показники розділу «Б» табличної частини такої податкової накладної.

Такий розрахунок коригування складається на дату виявлення факту складання зайвої податкової накладної.

При цьому у графі 2 такого розрахунку коригування тимчасово (до внесення змін до порядку заповнення та форми податкової накладної) доцільно використовувати причину коригування «Повернення товару або авансових платежів» (категорія 101.15 ЗІР).

Обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, зазначені в такій податковій накладній (не підтвердженій первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.

При цьому суми ПДВ, зазначені у податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції, та розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми, а отже, впливають на значення показника ∑Перевищ.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Джерело: Вісник. Офіційно про податки

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Спілка споживчих товариств отримує від них грошові кошти: чи повинна вона реєструватись платником ПДВ?
    Спілка, яка є добровільним об'єднанням споживчих товариств, відповідно до свого статуту отримує від споживчих товариств внутрішньогосподарські відрахування. Чи є вони об'єктом оподаткування ПДВ? Чи повинна спілка реєструватися платником ПДВ при досягненні суми таких відрахувань в 1 млн грн?
    29.04.20242
  • Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення Google (наприклад, річний програмний пакет Google Cloud G Suite Business for Work). Програмне забезпечення купується виключно у нерезидента та використовується для продажу українським покупцям та іноземним покупцям. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ дана операція?
    29.04.202422
  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.20241 689
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202431
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202432