Складаємо податкову накладну у випадку загибелі врожаю

Загальні моменти

Перш за все потрібно документально зафіксувати загибель врожаю. Керівник підприємства повинен створити комісію, яка зафіксує цей факт. До складу комісії слід включити фахівця з об’єкта дослідження (наприклад, агронома), а в деяких випадках, залежно від причини загибелі врожаю, до складу комісії можуть включатися й представники держадміністрації та представники управління сільського господарства. 

Загибель врожаю підтверджується актом обстеження та актом списання втраченого врожаю. Для визначення розміру втрат слід провести інветаризацію. Правила проведення інвентаризації містяться у Положенні №879. І якщо активи сільгосппідприємства не відповідають критеріям визнання активів згідно з п. 5 П(С)БО 9, то виникають всі підстави для списання таких активів та віднесення до складу витрат згідно з п. 20 П(С)БО 16.

Витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув урожай унаслідок стихійного лиха, списуються за проведенням Дт 977 Кт 23 (відповідно до п. 8.2 Методрекомендацій №132). 

Якщо на місці загиблих посівів пересівається інша культура, то витрати на такий пересів списуються в розрізі статей на пересіяну культуру. У цьому випадку можна стверджувати, що запаси є активом, адже існує ймовірність того, що сільськогосподарське підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. 

ПДВ

Випадок загибелі врожаю підпадає під дію п. 198.5 ПКУ, який зобов’язує визнати ПЗ з ПДВ у перелічених у цьому пункті випадках. Одним із таких випадків є  пп. "г" п. 198.5 ПКУ — придбані з ПДВ товари (послуги) призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, що не є госпдіяльністю.

При списанні витрат у випадку загибелі врожаю, придбані товари (послуги) за якими визнавався ПК, не можуть використовуватись у госпдіяльності, як наслідок виникають підстави для визнання ПЗ з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ. База оподаткування у цьому випадку визначається за п. 189.1 ПКУ і це вартість придбаних товарів (послуг), які були використані для вирощування цього врожаю.

На такі зобов’язання складаються зведені ПН за особливими правилами, що викладені у п. 11 Порядку №1307. Вони складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду - місяця або кварталу (для квартальних платників ПДВ). У разі складання такої зведеної ПН в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".

У графі "Отримувач (покупець)" платник ПДВ зазначає власне найменування, у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначається тип причини відповідно до п. 8 Порядку №1307: 13 - Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

Далі, як вказано у п. 16 Порядку №1307, у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку №1307:

• у графі 2 розділу Б податкової накладної платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, які були використані для вирощування врожаю, і за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ;
• у графі 4 зазначається "грн";
• у графі 10 зазначається вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ, графи 3.1, 3.2, 3.3, 5-9, 11 не заповнюються.