• Посилання скопійовано

Чи можна сплатити ПДВ-зобов’язання за рахунок податкового кредиту наступного періоду?

Податкову накладну, яку складено у квітні 2018 р., але зареєстровано з порушення строків реєстрації, помилково включили до декларації за квітень. Чи можна подати уточнюючу декларацію за квітень, сплативши суму зобов’язання за рахунок від’ємного значення наступного періоду, у якому буде враховано таку ПН?

Згідно з п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту.

При цьому, як неодноразово зазначали податківці, суми ПДВ, які зазначені у ПН/РК, що були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть бути включені до складу ПК того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН (або наступному звітному періоді), але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК.

Отже, права на відображення податкового кредиту за такою накладною в квітні у покупця не було. А отже, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний подати уточнюючий розрахунок до декларації за квітень 2018 р., у якому потрібно зазначити зменшення суми податкового кредиту на суму ПДВ, яка зазначена у такій ПН.

Враховуючи те, що в наступному податковому періоді платник податку має право включити податковий кредит за такою податковою накладною, то для уникнення необхідності сплати зобов’язання грошима може бути використано такий варіант.

Підпунктом «в» п. 87.1 ПКУ встановлено, що сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено за рахунок суми бюджетного відшкодування з ПДВ (на підставі відповідної заяви платника) до Держбюджету України.

Варто зазначити, що у п. 201.4 ПКУ встановлено обмеження, за яким сума, що зазначається у заяві до бюджетного відшкодування (додаток 4 до декларації з ПДВ), не повинна перевищувати суму обчислену за п. 200-1.3 ПКУ (сумі реєстраційного ліміту на момент подання такої декларації).

Тому ми вважаємо, що спочатку суб’єкт господарювання може включити податкову накладну за квітень 2018 р. до податкового кредиту у наступних звітних періодах та подати суму від’ємного значення до бюджетного відшкодування. Після цього можна  надати уточнюючий розрахунок до декларації за квітень 2018 р., за результатами якого сума податкового зобов’язання буде погашена за рахунок такого бюджетного відшкодування.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Спілка споживчих товариств отримує від них грошові кошти: чи повинна вона реєструватись платником ПДВ?
    Спілка, яка є добровільним об'єднанням споживчих товариств, відповідно до свого статуту отримує від споживчих товариств внутрішньогосподарські відрахування. Чи є вони об'єктом оподаткування ПДВ? Чи повинна спілка реєструватися платником ПДВ при досягненні суми таких відрахувань в 1 млн грн?
    29.04.20243
  • Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення Google (наприклад, річний програмний пакет Google Cloud G Suite Business for Work). Програмне забезпечення купується виключно у нерезидента та використовується для продажу українським покупцям та іноземним покупцям. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ дана операція?
    29.04.202425
  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.20241 724
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202431
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202432