Випадки коригування податкової накладної

Як ми зазначили вище, у день виникнення податкових зобов'язань платник ПДВ має скласти податкову накладну. Її слід зареєструвати у строки, встановлені п. 201.10 ПКУ (про що далі).

Податкові накладні бувають різними і мають різний порядок складання.

Про те, як складаються податкові накладні за щоденними підсумками операцій, читайте тут.

Як складається податкова накладна при безоплатній передачі товарів/послуг, ми писали тут.

Як у різних випадках складаються зведені податкові накладні, ми розглядали тут.

До речі, зараз в Електронному кабінеті платника податків існує нова функція — візуалізація даних податкової накладної. Про це ми писали тут.

А що як податкова накладна була складена і зареєстрована, але пізніше в ній була виявлена помилка? Або взагалі це була зайво складена і зареєстрована податкова накладна? У такому разі до податкової накладної складається додаток — розрахунок коригування, форма якого теж затверджена Порядком №1307. Також такий додаток складається в інших випадках, передбачених п. 192.1 ПКУ.

З березня 2018 року податківцями було запроваджено виключний перелік причин, які зазначаються у розрахунках коригування, зокрема:

• «Зміна кількості»;
• «Зміна ціни»;
• «Зміна номенклатури»;
• «Усунення неоднозначностей»;
• «Повернення товару або авансових платежів»;
• «Зменшення обсягу при нульовій кількості»;
• «Зменшення кількості при нульовому обсягу».
• Причини коригування «зміна кількості» та «зміна ціни» застосовуються у випадках повернення частини товару або повернення частини авансу за товар (відповідно від того з якою причиною здійснюється таке повернення).

Варто зазначити, що коригування ПН з причинами зміна кількості/ціни вимагає наявності у розрахунках коригування парної кількості рядків. Алгоритм складання ПН з даними причинами ми наводили тут.

Причина коригування «зміна номенклатури» застосовується у таких випадках:

• отримано аванс за один товар, а відвантажується інший (коли фактично і відбувається зміна номенклатури товару);
• відбувається одночасне коригування кількості та вартості товару (алгоритм тут);
• зміна частини вартості товару;
• При цьому РК, складений з причиною коригування «зміна номенклатури», може містити непарну кількості рядків.

Причина коригування «Повернення товару або авансових платежів» використовується у тому випадку, коли виникає необхідність повного сторнування податкової накладної (тобто такий РК повинен містити лише рядки з від'ємним значенням, що повністю сторнують ПН), зокрема:

• повне повернення товару або авансу;
• сторнування помилкової податкової накладної.

«Усунення неоднозначностей» — це причина коригування, яка застосовується у разі, якщо до ПН вже було виписано РК, у якому було зменшено ціну на частину товару (за старими правилами), і до якої виникає необхідність складання ще одного РК (вже за новими правилами). Таким чином, спочатку складається РК з причиною коригування «усунення неоднозначностей», яким дані у ПН приводяться у відповідність до нових правил коригування. А другим РК вже здійснюються необхідні коригування. Приклад складання РК з такою причиною тут.

Дві останні причини зазначаються у РК, якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної в результаті наступних коригувань платником коригування ціни відображалось у графі 8 розрахунку коригування до податкової накладної (замість графи 9 РК) або коригування кількості здійснювалось у графі 10 РК (замість графи 7) та в результаті таких коригувань кількість або обсяг дорівнюють нулю, то з метою виправлення помилок, допущених при здійсненні такого коригування, платнику необхідно скласти РК, за допомогою якого виправити такі помилки. Алгоритм складання таких РК тут.