Як ми зазначили вище, у день виникнення податкових зобов'язань платник ПДВ має скласти податкову накладну. Її слід зареєструвати у строки, встановлені п. 201.10 ПКУ (про що далі).
Податкові накладні бувають різними і мають різний порядок складання.
Про те, як складаються податкові накладні за щоденними підсумками операцій, читайте тут.
Як складається податкова накладна при безоплатній передачі товарів/послуг, ми писали тут.
Як у різних випадках складаються зведені податкові накладні, ми розглядали тут.
До речі, зараз в Електронному кабінеті платника податків існує нова функція — візуалізація даних податкової накладної. Про це ми писали тут.
А що як податкова накладна була складена і зареєстрована, але пізніше в ній була виявлена помилка? Або взагалі це була зайво складена і зареєстрована податкова накладна? У такому разі до податкової накладної складається додаток — розрахунок коригування, форма якого теж затверджена Порядком №1307. Також такий додаток складається в інших випадках, передбачених п. 192.1 ПКУ.
З березня 2018 року податківцями було запроваджено виключний перелік причин, які зазначаються у розрахунках коригування, зокрема:
- «Зміна кількості»;
- «Зміна ціни»;
- «Зміна номенклатури»;
- «Усунення неоднозначностей»;
- «Повернення товару або авансових платежів»;
- «Зменшення обсягу при нульовій кількості»;
- «Зменшення кількості при нульовому обсягу».
- Причини коригування «зміна кількості» та «зміна ціни» застосовуються у випадках повернення частини товару або повернення частини авансу за товар (відповідно від того з якою причиною здійснюється таке повернення).
Варто зазначити, що коригування ПН з причинами зміна кількості/ціни вимагає наявності у розрахунках коригування парної кількості рядків. Алгоритм складання ПН з даними причинами ми наводили тут.
Причина коригування «зміна номенклатури» застосовується у таких випадках:
- отримано аванс за один товар, а відвантажується інший (коли фактично і відбувається зміна номенклатури товару);
- відбувається одночасне коригування кількості та вартості товару (алгоритм тут);
- зміна частини вартості товару;
- При цьому РК, складений з причиною коригування «зміна номенклатури», може містити непарну кількості рядків.
Причина коригування «Повернення товару або авансових платежів» використовується у тому випадку, коли виникає необхідність повного сторнування податкової накладної (тобто такий РК повинен містити лише рядки з від'ємним значенням, що повністю сторнують ПН), зокрема:
- повне повернення товару або авансу;
- сторнування помилкової податкової накладної.
«Усунення неоднозначностей» — це причина коригування, яка застосовується у разі, якщо до ПН вже було виписано РК, у якому було зменшено ціну на частину товару (за старими правилами), і до якої виникає необхідність складання ще одного РК (вже за новими правилами). Таким чином, спочатку складається РК з причиною коригування «усунення неоднозначностей», яким дані у ПН приводяться у відповідність до нових правил коригування. А другим РК вже здійснюються необхідні коригування. Приклад складання РК з такою причиною тут.
Дві останні причини зазначаються у РК, якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної в результаті наступних коригувань платником коригування ціни відображалось у графі 8 розрахунку коригування до податкової накладної (замість графи 9 РК) або коригування кількості здійснювалось у графі 10 РК (замість графи 7) та в результаті таких коригувань кількість або обсяг дорівнюють нулю, то з метою виправлення помилок, допущених при здійсненні такого коригування, платнику необхідно скласти РК, за допомогою якого виправити такі помилки. Алгоритм складання таких РК тут.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись