Працівнику надано путівку: коли можна її не оподатковувати?

ПДФО та Військовий збір

Згідно із змінами до ПКУ, внесеними Законом №2245 до п. 165.1.35 ПКУ, вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем - платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

З цього необхідно виділити головні умови, які повинні виконуватись одночасно:

• вартість путівки повинна бути не більше п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати (у 2018 році ця сума становить 3723 грн * 5 = 18615 грн);
• путівка надається найманому працівнику або члену його сім’ї першого ступеня спорідненості;
• путівка надається 1 раз на рік;
• путівка надається на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України;
• підприємство, яке оплачує таку путівку, повинно бути платником податку на прибуток.

Отже, якщо підприємство виконало всі вищезазначені умови, то тільки у цьому випадку вартість наданої роботодавцем путівки не включається до оподатковуваного доходу фізособи, а відповідно і не оподатковується ПДФО та військовим збором. Відповідно, якщо засновник підприємства не є його працівником, то вартість наданої путівки буде включатись до його оподатковуваного доходу як додаткове благо відповідно до пп. "е" пп. 164.2.17 ПКУ.

При цьому, на нашу думку, путівка повинна бути надана не у грошовій формі, тобто компенсація працівнику вартості такої путівки не потрапить під вищезазначене звільнення.

У формі №1ДФ вартість такої наданої путівки відображається з ознакою доходу 156 "вартість путівок нa відпочинок, оздоровлення тa лікування нa території України".

ЄСВ

Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для підприємств які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової зарплати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄВ встановлено Інструкцією зі статистики зарплати №5.

Підпунктом 2.3.4 Інструкції №5 визначено, що вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства (крім випадків, указаних у п. 3.2 розд. 3 Інструкції №5), входять до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Однак, у п. 1.1 Інструкції зазначено, що Інструкція не застосовується для визначення складових фонду оплати праці як бази (об'єкта) для нарахування внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Податківці вподальшому спираються на неї і у "ЗІР", у категорії 301.03 зазначають таке: "Вартість путівки, що надається підприємством працівнику, є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

Тож, з однієї сторони підприємство повинно зважати, чи включається вартість такої путівки до фонду зарплати (тобто чи передбачено надання путівок колективним або трудовим договором в обмін на виконання працівниками трудової функції), а з іншої – позиція податківців надто фіскальна.