Оплата за оренду землі у натуральній формі

Платником ПДФО  є безпосередньо фізособа, що отримує такі доходи. Підприємство в даному випадку виступає виключно податковим агентом такої фізособи і зобов’язується у відповідні строки сплатити за рахунок фізособи ПДФО. Відповідно до пп. 164.2.5 ПКУ дохід від надання майна (у вказаному випадку — землі) в оренду потрапляє до місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків. То ж податки утримуються з суми нарахованого такого доходу. Виходячи з цього можна прийти до висновку, що відповідно орендодавець в рахунок оплати повинен отримати товар на суму оренди за вирахунком податків.

Пункт 164.5 ПКУ передбачає, що якщо нарахування (надання) доходу здійснюється у не грошовій формі, то база оподаткування збільшується на коефіцієнт (на даний момент коефіцієнт становить 1.2195). Тож в такому випадку варто зважати на умови договору і відповідно до них приймати рішення про застосування такого коефіцієнту. Якщо орендна плата в договорі встановлена у гривнях, то відповідно такий коефіцієнт не застосовується оскільки в даному випадку має місце взаємозалік заборгованостей:

• У орендаря погашаються зобов’язання щодо виплати орендної плати за оренду паїв;
• У фізособи-орендодавця погашаються зобов’язання щодо оплати отриманої продукції або послуг від орендаря.

А якщо орендна плата в договорі встановлена у розмірі певної кількості продукції  (наприклад 125 кг. цукру по ціні 16 грн/кг.), то в такому випадку виникає необхідність застосування натурального коефіцієнта і база оподаткування ПДФО розраховується наступним шляхом: 

• Кількість продукції * ціну продукції * 1,2195

Однак в такому випадку виникає питання щодо того, як утримувати ПДФО та ВЗ, адже фактично дохід виплачується продукцією, але податок повинен бути утриманий в грошовій формі. На нашу думку, сума ПДФО та ВЗ повинна бути внесена фізсобою в касу підприємства. Якщо цього не зробити, то  вийде, що підприємство буде сплачувати таку суму за власний рахунок і така сума стане об’єктом додаткового блага такої фізособи.

Тож в даній ситуації більш зручним варіантом буде встановити у договорі, що оренда за землю нараховується у грошовій формі, щоб уникнути необхідності застосування натурального коефіцієнту та проблем із утриманням ПДФО та ВЗ.

Що ж стосується військового збору, то для його розрахунку натуральний коефіцієнт не застосовується, оскільки, відповідно до пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ об’єктом оподаткування збором є доходи у формі зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. А натуральний коефіцієнт збільшує базу оподаткування (яка є об’єктом оподаткування ПДФО), і відповідно для розрахунку ВЗ він не застосовується. 

На умовному прикладі розберемо дану ситуацію у бухгалтерських проведеннях:

Договором встановлено грошовий розмір оренди

Розмір оренди встановлено у натуральному виразі