Якщо за гуртожиток платить підприємство, то це додаткове благо

Згідно із п. 163.1 ст. 163 ПКУ №2755-ІV, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, об’єктом оподаткування платника податку (як резидента так і нерезидента) є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається зі суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Під час визначення бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах (п. 164.3 ст. 164 ПКУ), крім визначених у ст. 165 цього Кодексу (пп. 164.2.18 ПКУ).

Згідно пп. 164.2.17 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 ПКУ) у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання або компенсація зумовлені виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачені нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах. 

е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Враховуючи викладене вище, якщо плата за проживання в гуртожитку, розрахована виходячи із тарифів відповідно до вимог чинного законодавства (з урахуванням тарифів, встановлених рішенням Київської міської державної адміністрації) та сплачується безпосередньо платниками податку — жильцями, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб не виникає.

Різниця між фактичною вартістю на послуги з утримання гуртожитку (одного ліжко-місця) та платою за проживання громадян у гуртожитку, розрахованою виходячи зі тарифів відповідно до вимог чинного законодавства (визначеною на рівні звичайної ціни) вважається витратами підприємств на утримання та експлуатацію об’єктів соцінфраструктури, зокрема гуртожитків і не може розглядатися як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб працівників.

При цьому, якщо за платника податку — працівника (не працівника) плата за проживання в гуртожитку вноситься підприємством (в тому числі, якщо підприємством здійснюється персоніфікована (окремо за кожного працівника) доплата у вигляді зазначеної вище різниці), то такі кошти згідно з пп. 164.2.17 ст. 164 ПКУ є доходом, отриманим платником податку у вигляді додаткового блага, які підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Згідно з пп. 168.1.1 ст. 168 ПКУ податковий агент (підприємство, що здійснює оплату за проживання), який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний, зокрема утримувати податок зі суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15% та 17%).