Податок на прибуток
З 2015 року об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на податкові різниці, передбачені р. III ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).
Відповідно до П(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Тобто у бухобліку відображаються всі витрати, понесені підприємством, як пов’язані із госпдіяльністю, так і не пов’язані.
Що стосується коригування фінрезультату до оподаткування у разі відображення у бухобліку витрат, не пов’язаних із госпдіяльністю, то у ПКУ передбачені різниці лише з амортизації необоротних активів, в решти випадках такого коригування немає. Таке ж роз’яснення надано фахівцями ДФС у ресурсі «ЗІР»*.
* Запитання: «Чи враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток витрати, які відповідно до національних П(С)БО або міжнародних стандартів фінансової звітності враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, але не пов'язані з господарською діяльністю платника податку?»
Підсумуємо: витрати підприємства на проведення святкового корпоративу для працівників потраплять до податкових витрат у повному обсязі.
ПДФО, військовий збір, ЄСВ
Згідно з пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств.
Однак, оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.
Тому, податківці у підкатегорії 103.02 ресурсу «ЗІР»** зауважили, що вартість святкового вечора (банкету, корпоративу), який проводиться працедавцем для своїх працівників, не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу цих працівників.
** Запитання: «Чи включається вартість святкового вечора (банкету, корпоративу), який проводиться працедавцем для своїх працівників, до складу загального місячного оподатковуваного доходу цих працівників?»
Як наслідок, якщо витрати на корпоратив не можна персоніфікувати, то тоді вони не оподатковуються ні ПДФО, ні військовим збором. Із цих же причин немає й нарахування ЄСВ.
Бухоблік
У бухгалтерському обліку витрати на обслуговування та управління підприємством (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо) включаються до складу адміністративних.
При цьому до представницьких витрат належать витрати на прийом і обслуговування іноземних представників і делегацій, які прибули на запрошення для проведення переговорів з метою здійснення міжнародних зв’язків, установлення та підтримання взаємовигідного співробітництва. До представницьких витрат належать витрати, пов’язані з проведенням офіційного прийому (сніданку, обіду, вечері) представників, транспортним забезпеченням, заходами культурної програми, буфетним обслуговуванням під час переговорів, оплатою послуг перекладача, який не перебуває у штаті установи, оплатою номерів у готелях. Детальніше про оформлення та облік таких витрат ви можете прочитати тут >>>.
Корпоративне свято для співробітників з приводу річниці утворення компанії це, безумовно, подія в масштабах цілого підприємства. Але якщо таке свято не можна повязати із організацію діяльності підприємства, якщо під час свята не буде річних зборів або офіційного прийому контрагентів підприємства, пов’язати витрати на його проведення із адміністративними витратами буде дуже важко. Тож, радимо віднести їх до інших витрат підприємства.
Витрати (якими б вони не були визнані) на корпоратив є витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п. 7 П (С) БО 16 «Витрати»).
Алкоголь під час корпоративну – увага, акциз!
Відповідно до роз’яснення податківців, розміщеного у підкатегорії 115.03 ресурсу «ЗІР»*** при розповсюдженні алкогольних напоїв шляхом безоплатного їх надання споживачеві право власності на них переходить до споживача. А тому, якщо підприємство самостійно придбало алкоголь, тобто отримало право власності на нього, який згодом безоплатно розповсюджує на корпоративах, тобто передає право на неї кінцевому споживачеві – працівникам, то за таке безоплатне надання алкогольної продукції без ліцензії на право роздрібної торгівлі до підприємства буде застосований штраф у розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн.
*** Запитання: «Чи потрібно придбавати ліцензію на реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо СГ планує під час проведення рекламної акції (презентації) безоплатно розповсюджувати алкогольні напої (тютюнові вироби)?»
Такий фіскальний висновок ґрунтується на тому, що відповідно до пп. 14.1.202 ПКУ безоплатне надання товару є продажем****. Тоді як для здійснення роздрібного продажу алкоголю у такого суб’єкта господарювання має бути відповідна ліцензія (ст. 1, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР»).
**** Нагадаємо, що продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пп. 14.1.202 ПКУ).
Тому з метою уникнення можливих негативних наслідків, радимо оплачувати алкогольну продукцію в складі відповідних рахунків безпосередньо в закладі, де організовується корпоратив, або ж заручитися послугами сторонньої організації із організації відповідних заходів, до вартості послуг якої буде входити вартість алкоголю. У такому разі права власності у суб’єкта господарювання на алкогольні вироби не виникатиме, а як наслідок відсутній зміст роздрібної торгівлі алкоголем, тобто не відбувається передача права власності до споживача, як того вимагає визначення «продажу товарів» відповідно до пп. 14.1.202 ПКУ.
Документальне оформлення
Підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти їх здійснення (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV). Тож тут можна обмежитися такими документами:
1. Наказ (розпорядження) керівника підприємства про проведення корпоративу. У ньому слід зазначити мету, привід для свята та відповідальних за його організацію (наприклад, підтримання корпоративного духу компанії; рояв турботи керівництва про колектив; нагородження кращих працівників і мотивація для решти персоналу).
2. План (програма) проведення свята. У ньому зазначають, які заходи будуть проведені, хто відповідальний.
3. Первинні документи, що підтвердять понесені витрати. Наприклад, акти наданих послуг (зокрема, у разі оренди приміщення для проведення свята), товарні чеки на придбання подарунків для працівників. Якщо гроші видавали під звіт, знадобиться й авансовий звіт, і первинні документи, що підтвердять понесені витрати тощо.
Що стосується деталізації отриманих послуг із організації та проведення корпоративу, то зауважимо наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996 первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату і місце складання;
- назву підприємства, від імені яког складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
На практиці фахівці ДФС притримуються позиції, що якщо первинні документи не містять конкретної інформації щодо змісту наданих послуг, то вони не підтверджують зв’язку з господарською діяльністю. Однак, як ми з’ясували вище платника податку на прибуток – не платника ПДВ, відсутність зв’язку з госпдіяльністю не впливає на податковий облік.
Втім, все ж радимо, щоб зміст отриманої послуги у первинних документах був максимально наближений до визначення операції, котру наведено в договорі між контрагентами. Якщо у договорі вказано розгорнуту суть операції, то її також слід вказати й в первинних документах, аби було видно, що послуги, які були передбачені у договорі, отримані в повному обсязі.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити