Облік послуг за договом ЦПХ на виконання послуг фізособою з використанням його авто

Оскільки підприємство уклало договір ЦПХ з метою використання автомобіля в господарській діяльності підприємства, то відповідно, понесені витрати на придбання палива є витратами підприємства. Підприємство веде облік палива на cубрахунку 203 «Паливо».

Придбання палива обліковується за дебетом, відповідно, списання палива – за кредитом. Списання палива раніше здійснювалося на підставі подорожніх листів, на сьогодні типові форми подорожніх листів скасовано, тому кожне підприємство оформляє списання палива документом, який розробляє самостійно. Головне, щоб він мав всі обов’язкові реквізити первинних документів. За основу для розробки такого документа можна взяти форму скасованих подорожніх листів. Але, якщо підприємство розробить свій варіант подорожнього листа на підставі скасованої форми такого листа, тоді пам’ятати про наступне. Відповідно до скасованої форми подорожнього листа мають вдіображатися дані про фактичне та нормативне використання палива. Нормативні показники розраховуються згідно з нормами, встановленими Наказом Мінтрансу України від 10.02.1998 р. №43 «Про затвердження норм витрати ПММ на автомобільному транспорті». Вони визначаються розрахунковим шляхом, ґрунтуючись на лінійних нормах з урахуванням декількох коефіцієнтів залежно від технічного стану автомобіля, особливостей його конструкції, умов роботи. Всі причини відхилення від норми потрібно фіксувати у відповідному документі (це може бути експертний висновок станції техобслуговування або акт, форма якого дана в додатку І Наказу №43). Якщо виявляються факти перевищення витрат ПММ у порівнянні з нормативними показниками, то визнання понаднормативних витрат палива підприємства може бути проблематичним для підприємства.

Рахунок витрат для списання палива буде залежати від напряму використання самого автомобіля. Відповідно це можуть бути адміністративні, витрати на збут, тощо. У період дії розділу ІІІ ПКУ у редакціях до 01.01.2015 р. велике значення для податкового обліку витрат на ПММ мали норми Наказу №43. Податківці визнавали податкові витрати на ПММ лише в межах цих норм виходячи з даних про пробіг автомобіля. Причому якщо таких норм немає у самих Нормах №43, то платникам податку на прибуток слід було звернутися до ДП «ДержавтотрансНДІпроект» із заявою про розроблення тимчасових індивідуальних базових лінійних норм витрат палива на відсутні у Нормах №43 моделі (модифікації) автомобілів. Далі норми щодо визначення витрат при списанні ПММ (визначені за Нормами №43 або індивідуальні норми) фіксувалися у наказі керівника підприємства.

З 01.01.2015 р. об'єктом оподаткування податком на прибуток є «прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень  розділу ІІІ ПКУ». Новою редакцією розділу ІІІ ПКУ, яка діє з 01.01.2015 р., не передбачено жодних коригувань, пов'язаних із витратами на ПММ, отже, ці витрати впливають на оподатковуваний прибуток за правилами бухгалтерського обліку. Своєю чергою, правилами бухгалтерського обліку (як П(С)БО, так і міжнародними стандартами) не передбачено прямого обов’язку щодо нормування витрат ПММ. Це означає, що з 01.01.2015 р. вже немає потреби жорстко контролювати витрати ПММ при використанні автомобілів та розподіляти їх на витрати в межах норм та понаднормові. Але це можливо тільки, якщо у розробленому первинному документі щодо списання ПММ відсутні рядки щодо відображення нормативних витрат використання палива. Також не слід забувати, що  згідно з п. 16 ПСБО 9 №«Запаси» треба визначити спосіб, яким підприємство буде здійснювати оцінку ПММ при відпуск на власні потреби. Одним із таких способів є використання нормативних витрат.

Тому, якщо підприємство буде списувати власне пальне на підставі первинних документів, в такому випадку додаткове благо не матиме місце, оскільки це є витратами підприємства. У разі, якщо підприємство просто видаватиме пальне фізособі без контролю його списання на витрати, вартість палива підлягає оподаткуванню ПДФО як додаткове благо з використанням натурального коефіцієнта. І тоді у формі №1ДФ зазначені суми слід відобразити з ознакою 126.