Розглянемо детально вплив отриманого від працівника відшкодування на різні види податків, оскільки кожен із них має свої особливості.
Щодо податку на прибуток, то базою для його розрахунку є фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку. У бухобліку сума завданої шкоди списується на витрати, а отримане від винної особи відшкодування визнається доходом підприємства. Спеціальних коригувальних різниць для такої ситуації ПКУ не встановлює. Виняток становить лише випадок, коли через дії працівника доводиться списувати об'єкти основних засобів — тоді застосовуються "ліквідаційні" різниці, визначені ст. 138 ПКУ (за умови, що підприємство платник податку на прибуток застосовує коригування на різниці з розділу ІІІ ПКУ).
Для платників єдиного податку третьої групи ситуація виглядає інакше. Сама по собі вартість втрачених, викрадених чи зіпсованих товарів базу оподаткування єдиним податком не зменшує. Однак кошти, які працівник вносить на рахунок чи в касу як компенсацію збитків, вважаються доходом підприємства і підлягають оподаткуванню згідно з пп. 292.1 ПКУ.
Щодо податку на додану вартість (ПДВ). В пп. 188.1 ПКУ зазначено, що до складу договірної (контрактної) вартості не включаються, серед іншого, суми відшкодування шкоди. Таким чином, отримане від працівника відшкодування шкоди не включається до бази оподаткування ПДВ та, відповідно, не оподатковується ПДВ.
Але податкова служба подеколи ігнорує цю пряму норму ПКУ і займає фіскальну позицію, прирівнюючи такі надходження до компенсації вартості майна, що нібито вимагає включення їх до бази оподаткування ПДВ (див. тут). На наш погляд, такий підхід є хибним. По-перше, знищення майна не є операцією з постачання, а при його пошкодженні працівник фактично компенсує вартість ремонту, а не купує актив. По-друге, згідно з пп. 198.5 ПКУ, підприємство вже зобов'язане нарахувати компенсуючі податкові зобов'язання (ПЗ) ще на етапі виявлення факту нестачі чи знищення, оскільки майно більше не може бути використане в господарській діяльності. Визнання ПЗ ще й на суму відшкодування призведе до необґрунтованого подвійного оподаткування. По-третє, основне, ми вже зазначили вище, що в пп. 188.1 ПКУ наведена пряма норма, яка не включає суму відшкодування шкоди з бази оподаткування.
Щоб уникнути ризиків, роботодавцям доцільно звернутися за індивідуальною податковою консультацією (ІПК) та, за необхідності, відстоювати свою правоту в судовому порядку.
Що стосується зарплатних податків, то ПДФО, військовий збір та ЄСВ у цій ситуації не виникають. Працівник не отримує жодних додаткових благ, а навпаки, несе витрати для покриття збитків роботодавця, тому об'єкта оподаткування цими зборами немає.
Читайте також: Матеріальна відповідальність працівників: від середнього заробітку до повного розміру шкоди
Висновки
Податок на прибуток
Відшкодування від працівника йде в дохід за бухобліком, спеціальних різниць зазвичай немає; виняток — можливі "ліквідаційні" різниці при списанні основних засобів.
ПДВ
Сума відшкодування шкоди не повинна обкладатися ПДВ, бо пп. 188.1 ПКУ не включає її до бази; хоча податківці інколи займають фіскальну позицію.
ПДФО, ВЗ, ЄСВ
Не нараховуються, бо працівник не отримує дохід чи додаткове благо, а компенсує збитки роботодавцю.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
