Коригування ПДФО при застосуванні податкової соцпільги

Запитання:

1. На приватному підприємстві (ПП) працює працівник на 0,25 ставки від окладу 6700,00 грн. Він написав заяву про застосування ПСП. Працівник відпрацював повний місяць:

• за першу половину місяця (1-15 число включно) була нарахована зарплата в сумі 921,25 грн, утримано та перераховано ПДФО 165,83 грн, ВЗ 13,82 грн, до виплати на руки 741,61 грн;
• за другу половину місяця нараховано 753,75 грн, утримано і перераховано ВЗ 11,31 грн. 

При розрахунку ПДФО була застосована ПСП 753,75 –1342,00 (ПСП) = -588,25 грн.

ПДФО за 2 половину місяця = 0 грн (або -588,25х18%= -105,89). 

Розраховуємо за повний місяць 1675,00 – 1342,00 = 333,00 х 18%=59,94 грн. 

Але 16.02.2023 р. було утримано і перераховано ПДФО 165,83 грн, що більше за нарахований ПДФО за цілий місяць на 105,89 грн (165,83 – 59,94). 

Якщо цю різницю в сумі 105,89 грн зняти при розрахунку ПДФО за 1 половину березня, то тоді по головній книзі буде недоплата зарплати по рах. 661 в сумі 105,89 грн. 

Чи можна в лютому при розрахунку за 2 половину місяця повернути суму 105,89 грн, яка була надмірно відрахована за 1 половину лютого?

Виплатити на руки за 2 половину лютого 753,75 – 11,31(в\з) +105,89 (ПДФО) = 848,33 грн, чи 753,75 – 11,31 (в\з) = 742,44 грн?

2. Чи обов’язково при від’ємній сумі ПДФО сплачувати якусь символічну суму (наприклад, 1.00 грн), щоб провести виплату зарплати через банк?

Відповідь:

Відповідь на перше запитання

Відповідно до ч. 3 ст. 115 КЗпП та ч. 3 ст. 24 Закону про оплату праці, розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Тож, щоб не порушити законодавство, розмір зарплати запершу половину місяця має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час.

Згідно з пп. 169.1 ПКУ, платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2023 році – 3760 гривень).

Отже, ПСП застосовується до всієї заробітної плати за місяць, та не застосовується до зарплати за першу половину місяця, тобто до її частини (авансу).

У ситуації, що розглядається, працівник працює на 0,25 ставкивід 6700,00 грн – це 1675,00 грн.

Сума нарахованої зарплати за першу половину лютого (з 1 по 15 число включно) = 921,25 грн (1675,00 / 20 х 11);

• ПДФО = 165,83 грн (921,25 грн × 18%);
• ВЗ = 13,82 грн (921,25 грн × 1,5%);
• ЄСВ = 202,68 грн (921,25 × 22%).

Зарплата до виплати на руки за першу половину лютого склала 741,60 грн (921,25 грн – 165,83 грн – 13,82 грн).

При виплаті зарплати за другу половину лютого треба врахувати вже виплачену суму зарплати за першу половину місяці та нараховані/утримані податки ПДФО, ВЗ та ЄСВ, та застосувати ПСП до ПДФО (1342,00 грн), оскільки розмір зарплати (1675,00 грн) менше граничного розміру її застосування (3760,00 грн).

Зарплата за другу половину місяця:

• ПДФО = 59,94 грн ((1675,00 грн – 1342,00 грн) х 18%);
• ПДФО за лютий можна не сплачувати, оскільки за працівником відбулася переплата даного податку. Проте, зайво утриману суму ПДФО 105,89 грн підприємство має повернути працівнику. Сума повернення працівнику переплаченого ПДФО в обліку відображається проведенням: Дт 661 Кт 641/ПДФО «методом сторно».

Якщо сума розрахованого під час перерахунку ПДФО перевищила фактично утриману суму ПДФО, то суманедоплати, що виникла, утримується за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу за відповідний місяць після його оподаткування. Якщо такого доходу недостатньо, то суманедоплати, що залишилася, утримується за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців.

Далі результати перерахунку потрібно буде відобразити у Додатку 4ДФ об’єднаної звітності в наступних місяцях. Для цього у графах 4а та 4 слід зазначати суму ПДФО з урахуванням перерахунку. 

Тож, завищену суму зобов’язання з ПДФО за працівником вказують в графах 4а та 4 шляхом зменшення утриманого ПДФО у звітному місяці на суму надмірно утриманого ПДФОв минулому періоді. Якщо суми ПДФО не вистачило (сума переплати перевищує суму податкових зобов’язань в звітному місяці, то на залишок суми переплати потрібно буде зменшувати показники граф 4а та 4 у наступних звітних періодах.

• ВЗ = 25,13 грн (1675,00 грн × 1,5 %);
• ВЗ до сплати за лютий 11,31 грн (25,13 грн – 13,82 грн);
• ЄСВ = 368,50 грн (1675,00 грн × 22 %);
• ЄСВ до сплати за лютий 165,82 грн (368,50 грн – 202,68 грн).
• Сума зарплати за другу половину місяця – 742,44 грн замість 848,33 грн.
• Зарплата за лютий працівнику на руки склала  1484,04 грн замість 1589,93 грн.
• Після повернення зайво утриманої суми ПДФО працівнику, сума за лютий стане повною – 1589,93 грн.

Відповідь на друге запитання

Якщо на підприємстві працює декілька працівників, то «від’ємної» суми ПДФО не буде, а сплаті підлягатиме фактично утримана сума ПДФО із заробітної плати працівників. Тобто в цьому разі зменшення суми ПДФО за одним працівником компенсується нарахуванням ПДФО із зарплати інших працівників, і загальна сума ПДФО до сплати буде ненульовою, хоча і меншою, ніж 18% від нарахованої зарплати, яка виплачується працівникам. Банк не контролює повноту сплати ПДФО, а перевіряє тільки факт наявностіплатіжної інструкції на сплату будь-якої суми ПДФО.

Якщо у штаті працівник один, то компенсувати повернення йому суми ПДФО не буде чим, до повного повернення працівнику зайво утриманого податку. За таких умов сума ПДФО до сплати не виникає. Щоб виконати вимогу пп. 168.1.2 ПКУ про те, що банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до відповідного бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 ПКУ, на практиці потрібно подати банку платіжку на сплату ПДФО на суму хоча б 1,00 грн, щоб банк провів платіжку з виплати зарплати на рахунок працівника або видав готівку на виплату зарплати. На вимогу банку до платіжки на 1,00 грн може додаватися та платіжка, якою зафіксовано переплату з ПДФО з написанням відповідного повідомлення для банку (у спеціальновідведеному полі).