• Посилання скопійовано

Благодійна допомога власними виробами фізособі, яка втратила житло: які податкові наслідки?

Підприємство є виробником модульних конструкцій (будинків). Має намір надати ці вироби фізособам, які втратили житло внаслідок бойових дій. Які податкові наслідки (ПДВ, ПДФО тощо)?

ПДВ

Підприємство безоплатно передає власну продукцію фізособам. Операція безоплатної передачі оподатковується ПДВ в загальному порядку.

База оподаткування при постачанні власної продукції визначається в розмірі договірної вартості, але не нижче звичайних цін (пп. 188.1 ПКУ).

Договірна вартість при безоплатній передачі – 0 грн.

Відповідно до пп. 14.1.71 ПКУзвичайна ціна – ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Податкова неодноразово консультувала, що при визначенні звичайної ціни потрібно орієнтуватися на їх ринкову ціну, визначену за пп. 14.1.219 ПКУ, тобто, ціну, за якою товари продаються на ринку ідентичних товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних умовах (див., приміром, ІПК ДПСУ від 04.02.2022 р. №306/ІПК/99-00-21-03-02-06). Причому при визначенні бази оподаткування ПДВ самостійно виготовленої продукції розмір її собівартості не враховується (див., наприклад, ІПК ДПСУ від 27.07.2021 р. № 2910/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Якщо не вдаватися в деталі, можна зробити висновок, що якщо підприємство продає на сторону продукцію за 150 000 грн, окрім того ПДВ 30 000 грн., а фізособам надає цю продукцію безкоштовно, то базу оподаткування ПДВ визначають на рівні 150 000 грн. Відтак, сума ПЗ з ПДВ має складати 30 000 грн.

Хоча заради справедливості варто сказати, що в пп. 14.1.71 ПКУ не сказано, що звичайна ціна повинна відповідати ринковій. Там сказано, що звичайна ціна – це договірна ціна. Далі мова про те, що якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Припустимо, що доведено зворотне, що звичайна ціна не відповідає рівню ринкових цін і ринкові вище. І що далі? А далі нічого, тому що в ПКУ не сказано, що якщо таке доведене, то потрібно для звичайної брати ринкову ціну.

Отже, якщо договірна 0 грн, це і є звичайна ціна. В такому разі ПЗ з ПДВ буде в розмірі 0 грн.

Але якщо підприємство обере такий варіант, скоріш за все, при перевірці може виникнути конфлікт з податковою, який може продовжитися в суді. Тому порада тут така. Якщо підприємство готове сперечатися з податковою, навіть і в суді, може обрати наведену логіку для нарахування ПЗ з ПДВ – 0 грн. Якщо не готове – може бути доцільним нарахувати ПЗ з ПДВ на ринкову ціну.

У разі безоплатного постачання складається дві ПН – одна на договірну ціну (0 грн) друга на суму перевищення звичайної ціни над договірною. Про особливості складання таких ПН можна прочитати тут, тут.

Нараховувати в розглядуваній ситуації компенсуюче ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ, на наш погляд, немає підстав. Тому що, як зазначено вище, безоплатне постачання є оподатковуваною ПДВ операцією. Навіть якщо ПДВ нараховується в розмірі 0 грн.

 

Пільга з ПДФО, ВЗ

Тут можна спробувати застосувати пільгу за пп. «в» пп. 165.1.54 та п. «б» пп. 170.7.8 ПКУ. Ці норми взаємопов’язані. Перша визначає, кому надається пільга, а друга – на які цілі і в якому розмірі.

Детально цю пільгу ми розглядали, приміром, тут.

Відповідно до пп. «в» пп. 165.1.54 ПКУ, не включається до оподатковуваного доходу платника податку сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками - фізичними особами, у порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на користь фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.

Але яким чином визначати такі території, в зазначеній нормі не написали. В інших пільгах, наведених в ПКУ, зазначено, що відповідні переліки має встановити КМУ. Але до сих пір цих переліків немає. Причому в пп. «в» пп. 165.1.54 ПКУ не сказано, що має бути подібний перелік для потреб цієї пільги.

Разом з тим якщо допомога надається фізособі, яка втратила житло не в зоні бойових дій, застосувати цю пільгу немає підстав. В такому разі надана благодійна допомога буде оподатковувана як додаткове благо, з утриманням ПДФО, ВЗ. Про особливості оподаткування додаткового блага можна прочитати тут, тут.

Для уникнення непорозумінь може бути доцільним отримати з цього питання індивідуальну податкову консультацію.

Якщо підприємство встановить, що таки допомога надається фізособам, які мешкали (мешкають) на території бойових дій, то варто врахувати обмеження для надання такої допомоги, наведене в пп. «б» пп. 170.7.8 ПКУ - не оподатковується зазначена допомога, надана:

  • наведеним вище особам, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінзарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2022 році – 500 х 6 500 грн = 3 250 000 грн),
  • на відновлення втраченого майна та на інші потреби за Переліком №653 (від 26.11.2014). Наприклад, в цьому Переліку є такі потреби, як відновлення втраченого майна, забезпечення житлом.

На наш погляд, надання житлових модулів вартістю у 2022 році до 3 250 000 грн. вписується в цю пільгу.

Отже, повторимося, щоб скористатися цією пільгою, варто встановити, чи проживали фізособи на території бойових дій. Але як встановити такі території, в ПКУ не написали. З цього питання підприємство може проконсультуватися з податковою. Хоча, припускаємо, податкова не надасть доречної консультації. Отже, вирішувати це питання підприємству доведеться на свій страх і ризик. Наприклад, можна взяти таку логіку. Оскільки житло зруйноване внаслідок влучання ворожої ракети тощо, можна вважати, що місце руйнування – це місце бойових дій. І ніяк не галявина з квітами. А відтак можна застосовувати пільгу.

Але якщо підприємство не готове ризикувати, воно може обкласти надання такої допомоги ПДФО і ВЗ, в загальному порядку, як додаткове благо.

 

Єдиний податок групи ІІІ

Якщо підприємство є платником цього податку, надання благодійної допомоги не вплине на об’єкт оподаткування.

 

Податок на прибуток

Вартість безоплатно переданого зменшує фінрезультат до оподаткування, який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ).

Причому податкових різниць тут немає. Єдина різниця, яка тут підходить – за пп. 140.5.10 ПКУ. Але там зазначено, що вона не застосовується, якщо безоплатна передача – фізособам, які є платниками ПДФО.

Очевидно, що звичайні фізособи, які отримують допомогу, є платниками ПДФО. Тому й різниця за пп. 140.5.10 ПКУ не застосовується.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДФО

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДФО»

  • Сплата ПДФО та ВЗ при часткових платежах за нерухомість
    Юрособа планує придбати у фізособи нерухоме майно, включаючи земельну ділянку. За договором оплата буде здійснюватися авансовими платежами протягом року, а перехід права власності відбудеться після здійснення повного розрахунку. Коли слід платити ПДФО і ВЗ – при здійсненні авансових платежів чи після переходу права власності на майно?
    19.04.202421
  • Заповнення декларації про майновий стан і доходи і додатка КІК, якщо фінзвітність з нульовими показниками
    Як заповнити декларацію про майновий стан і доходи та додатки КІК, якщо фінзвітність за 2022 і 2023 роки з нульовими показниками?
    15.04.2024113
  • Штраф щодо незастосування 30% неоподатковуваної межі з ДМС
    Чи не буде штрафних санкцій, якщо підприємство при виплаті страховій компанії платежу по ДМС працівників, утримає ПДФО та ВЗ із всього страхового платежу, не застосовуючи пільгу з ПДФО? При цьому договір добровільного страхування відповідає вимогам ПКУ. За яким кодом в такому випадку (якщо пільгу не застосували) зазначати цю страхівку в Додатку 4ДФ?
    08.04.202430
  • Як оплатити послуги коворкінгу для дистанційних працівників без ПДФО та ВЗ?
    Деякі працівники переїхали з Києва, де у компанії офіс, в інші населені пункти та продовжують працювати в компанії. Для виконання своїх обов’язків вони іноді користуються послугами коворкінгу, які оплачують за власний рахунок. Чи виникає ПДФО, ВЗ та ЄСВ при поданні авансового звіту на компенсацію витрат по коворкінгу або оплаті послуг коворкінгу корпоративною карткою?
    02.04.202434
  • Договір добровільного медичного страхування і відшкодування працівнику витрат
    ТОВ уклав договір ДМС із страховою компанією. В договорі передбачено можливість відшкодування медичних витрат, понесених працівником, безпосередньо працівнику. Чи є це перепоною для неоподаткування ПДФО та ВЗ суми, яка не перевищує 30% від зарплати? Якщо так і ТОВ чи страхова компанія не буде утримувати ці суми із працівників, а платитиме за рахунок ТОВ/страхової компанії, які ще податки потрібно нараховувати?
    27.03.2024630