Податківці у підкатегорії 103.19 ЗІР надали інформацію, що відповідно до пп. 162.1.1 ПКУ платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують іноземні доходи. Об’єктом оподаткування є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пп. 163.1.3 ПКУ).
Підпунктом 14.1.55 ПКУ визначено, що дохід, отриманий з джерел за межами України – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дивіденди.
Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється пп. 170.11, пп. 170.11.1 якого визначено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація), та оподатковується за ставкою ПДФО, визначеною пп. 167.1 ПКУ, крім окремих випадків, передбачених пп. 170.11.1 ПКУ.
Водночас, відповідно до пп. 3.2 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (пп. 164.4 ПКУ).
Слід зазначити, що відповідно до пп. 170.11.2 ПКУ у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Згідно з пп. 13.5 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена Довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Отже, за наявності довідки компетентного органу іншої держави платник податку має право зменшити суму визначеного в річній податковій декларації податкових зобов’язань з податку на суму сплаченого податку за кордоном.
Разом з тим, оскільки норми Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень не поширюються на військовий збір, то відповідно до пп. 16 - 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ дохід, отриманий з джерел за межами України буде підлягати оподаткуванню військовим збором.