Придбання фізособою корпоративних прав у нерезидента із знижкою

Податок на прибуток нерезидента

Перелік осіб, які є платниками податку на прибуток наведено у пп. 133.1 ПКУ, зокрема, у пп. 133.1.4 ПКУ зазначено, що платникам є фізичні особи - підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному пп. 141.4 ПКУ.

Разом з цим, фізособи (які не є ФОП) у такому переліку не зазначені. При цьому, податківці у роз’ясненні «ЗІР» зазначали, що фізичні особи – резиденти, які не є підприємцями або не провадять незалежну професійну діяльність, не утримують податок з доходів нерезидентів та не подають Декларацію з податку на прибуток.

Отже, обов’язку утримання та сплати податку на прибуток при виплаті доходу нерезиденту фізособою не підприємцем ПКУ не передбачено.

Дохід фізособи у вигляді знижки

Згідно з пп. 163.1 ПКУ Об'єктом оподаткування резидента фізособи є:

• загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
• доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
• іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Своєю чергою, іноземні доходи - це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України, які є об'єктом оподаткування резидента (пп. 163.1.3 ПКУ).

Зокрема, до таких доходів, згідно з пп. «е» п. 164.2.17 ПКУ, відноситься дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

При цьому, податківці неодноразово наполягали, що дохід фізичної особи – покупця у вигляді знижки з вартості придбаних корпоративних прав (частки в статутному капіталі) включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах (за ставками 18% та 1.5% відповідно).

Однак, такий підхід податківців є спірним. Згаданий вище пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ вимагає порівнювати ціну продажу із звичайною ціною (про що податківці також не згадують). А звичайна ціна в цьому випадку визначатиметься згідно із пп. 14.1.71 ПКУ. Наприклад, якщо корпоративні права будуть продані внаслідок публічних торгів, то звичайною ціною вважатиметься ціна, яка склалась на таких торгах. Навіть, якщо вона буде дешевшою, ніж номінальна вартість придбаних корпоративних прав.

Крім цього, покупець таких корпоративних прав «із знижкою», якщо в подальшому буде їх продавати, заплатить податок з різниці між вартістю придбання та вартістю продажу – тобто знову сплатить податок з суми знижки. Свою позицію щодо цього ми детально наводили тут.

Платник податку може отримати власну ІПК з цього питання і діяти за нею. Або ж ігнорувати роз'яснення податківців, однак в такому випадку можливо доведеться оспорювати рішення податківців у суді.

Якщо ж платник податку обере підхід податківців, то зважаючи на те, що нерезидент не є його податковим агентом, має самостійно подати річну декларацію про майновий стан вказавши суму знижки як інший дохід, нарахувавши ПДФО та ВЗ на неї з подальшою сплатою.