Відшкодування роботодавцем витрат працівників на тестування на COVID-19

Підставою для відшкодування вартості тестування працівників на COVID-19 за рахунок роботодавця є наказ керівника підприємства. У наказі зазначається, що підприємство-роботодавець відшкодовує вартість тестування працівників на COVID-19.

ПДФО

Згідно з пп. 165.1.19 ПКУ, не є об'єктом оподаткування ПДФО, зокрема,  кошти, що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування.

Тестування працівників на COVID-19 належить до медичного обслуговування. Медичне обслуговування - це діяльність закладів охорони здоров’я та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов’язана з її наданням (ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я).

Там же визначено, що заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників. На нашу думку, під це визначення підпадають також і приватні лабораторії, які виконують тестування на COVID-19, а відтак тестування на COVID-19 у таких лабораторіях теж є медичним обслуговуванням.

Щоб довести виконання всіх умов, зазначених у пп. 165.1.19 ПКУ, одного наказу керівника недостатньо, потрібно ще мати підтвердні документи від працівників, що вони пройшли платне тестування на COVID-19. Це може бути рахунок з медичної лабораторії разом з документами про його оплату (чек РРО тощо). Вимагати від працівників результати проведеного тестування роботодавець не має права – див. ст. 39-1 Основ законодавства України про охорону здоров'я.

Неоподатковувану вартість медичного обслуговування (а саме – тестування) роботодавець відображає у ф. №1ДФ з ознакою доходу «143».

Військовий збір

Оскільки вартість тестування не є об'єктом оподаткування ПДФО за наявності відповідного документального підтвердження, то у разі виконання цієї вимоги така вартість не підлягає оподаткуванню і військовим збором.

Єдиний соцвнесок

Вартість тестування працівників як медичної послуги не є об'єктом для нарахування ЄСВ. Адже такий вид доходу не зазначено у ст. 7 Закону про ЄСВ. Також підтвердженням того, що тестування на COVID-19  не є об'єктом нарахування ЄСВ, є п. 3.27 та 3.30 розд. I Iнструкції №5 та п. 10 та 13 розд. II Переліку 1170.

Утім, для уникнення непорозумінь під час перевірок варто у внутрішніх розпорядчих документах роботодавця зазначити, що вартість тестування не належить до фонду оплати праці підприємства.

Бухгалтерський облік

Згідно зі ст. 1 Закону про охорону праці, лікувально-профілактичні заходи є частиною охорони праці працівників у процесі їхньої трудової діяльності. Отже, витрати на тестування працівників на  COVID-19 під час пандемії цілком можна розглядати як витрати на охорону праці.

Щоправда, за п. 15.8 П(С)БО 16 витрати на охорону праці належать до загальновиробничих витрат. Але ж не всі підприємства є виробничими, та й тестування може проводитися не тільки для виробничого та загальновиробничого персоналу.

На думку автора, в такому випадку витрати на тестування відображаються:

• виробничого та загальновиробничого персоналу — на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати»;
• адміністративного персоналу — на рахунку 92 «Адміністративні витрати»;
• відділів реалізації та збуту — на рахунку 93 «Витрати на збут» тощо.

Визнаються такі витрати за загальними правилами П(С)БО 16.