Головна Усі консультації Оподаткування ПДФО

Які ризики виникають у підприємства, яке оплачує за харчування іноземців?

Підприємство планує оплачувати витрати на харчування близько 50 фізосіб (нерезидентів), які прибули на територію України для співробітництва з іншим підприємством. Послуги з організації харчування надаватиме підрозділ (їдальня) сторонньої юрособи. Які ризики виникають у підприємства, яке оплачує за таке харчування?

ПДФО та ВЗ

Відповідно до пп. 162.1.2 ПКУ фізособа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, є платником ПДФО.

У пп. 163.2 ПКУ зазначено, що об'єктом оподаткування нерезидента є:

  • загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
  • доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно з пп. «б» пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається отриманий ним дохід як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим ПКУ для оподаткування прибутку підприємств. Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума ПДФО об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пп. 164.5 ПКУ, тобто із застосуванням натурального коефіцієнту.

Доходи, визначені ст. 163 ПКУ, також є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розд. XX ПКУ).

При цьому нормами п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ не передбачено застосування для військового збору коефіцієнту, визначеного пп. 164.5 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь будь-якого платника податку (резидента та нерезидента), зобов'язаний сплатити до бюджету ПДФО та військовий збір у повному обсязі відповідно до порядку, визначеному ст. 168 ПКУ.

Також зауважимо, що такий формат надання харчування, як «шведський стіл», за якого немає можливості персоніфікувати вартість харчування, що надане кожній фізособі окремо, навряд чи врятує від претензій податківців щодо оподаткування такого доходу. Податківці все одно наполягають на його оподаткуванні, попри те, що суму доходу, отриманого кожною фізособою, не можна персоніфікувати. Ми прокоментували їхню позицію тут>>

Щоб уникнути оподаткування вартості харчування ПДФО та ВЗ, можна розглянути такі варіанти з урахуванням конкретних обставин ситуації:

  • Включити вартість харчування до вартості путівки, при цьому вартість путівки може бути збільшено;
  • Організувати харчування фізосіб-нерезидентів на платній основі – фізособи самостійно оплачуватимуть вартість харчування в їдальні, тоді й дохід у них не виникає.

 

Реєстраційний номер облікової картки платника

Відповідно до пп. 70.12.1 ПКУ реєстраційний номер облікової картки платника або серія та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовується, зокрема, при виплаті доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізособа зобов'язана подавати інформацію про РНОКПП юрособам, які виплачують їй доходи.

Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених пп. 70.12 ПКУ, які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (пп. 70.13 ПКУ).

Про те, що для отримання реєстраційного номера іноземцеві слід подати в податкову облікову картку фізособи-платника податків див. тут, а порядок отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків див. тут та тут>>

 

ЄСВ

Платників ЄСВ визначено ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, до яких віднесено, зокрема, роботодавців: дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій, розташовані на території України.

Іноземці та особи без громадянства не належать до платників ЄСВ, визначених пп. 4, 5 та 51 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ.

ДФС в ІПК від 16.02.2018 р. №643/6/99-99-13-02-03-15/ІПК повідомляє, що оскільки на іноземних громадян, які працюють у представництвах іноземних підприємств, розташованих на території України, не поширюються норми ст. 253 КЗпП, то вони не підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Відповідно зазначені представництва не є страхувальниками для іноземців у разі нарахування та виплати їм на території України доходу у вигляді зарплати. При цьому зарплата таких громадян не є базою нарахування ЄСВ.

Відносно доходу громадян України, отриманого безоплатно у вигляді вартості харчування, зазначимо таке:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ платниками ЄСВ є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юрособи, які використовують найману працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Статтею 7 Закону про ЄСВ визначено базу нарахування ЄСВ. Водночас, ч. 7 цієї статті передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується ЄСВ, затверджується Кабміном. Постановою Кабміну від 22.12.2010 р. №1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, у якому не передбачено витрати на безоплатне харчування.

ДФС в ІПК від 15.11.2018 р. №4828/6/99-99-13-02-03-15/ІПК та від 06.09.2018 р. №3881/6/99-99-13-02-03-15/ІПК повідомляє, що дохід, отриманий фізособою як додаткове благо у вигляді вартості безоплатного харчування, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах, та є базою нарахування ЄСВ.

 

ПДВ

Відповідно до пп. 198.3 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пп. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження госпдіяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому норми пп. «г» п. 198.5 ПКУ зобов'язують платника ПДВ нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної пп. 189.1 ПКУ, та складати не пізніше останнього дня звітного періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є госпдіяльністю платника податку.

Господарською діяльністю в пп. 14.1.36 ПКУ визначено діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

ДФС в ІПК від 15.11.2018 р. №4828/6/99-99-13-02-03-15/ІПК та від 06.09.2018 р. №3881/6/99-99-13-02-03-15/ІПК повідомляє, що суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником ПДВ у зв'язку із забезпеченням працівників платника податку у робочий час харчуванням за принципом «шведського столу», включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені пп. 201.11 ПКУ).

Норми пунктів пп. 198.3 та 198.5 ПКУ також поширюються на ситуацію, що розглядається (відшкодування витрат на харчування фізосіб - нерезидентів, які прибули на територію України для співробітництва з іншим підприємством).

Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування та пов'язані з отриманням доходів, такі товари/послуги визнаються такими, що призначаються для використання/використані в госпдіяльності, і додаткового нарахування податкових зобов'язань за правилами, встановленими пп. 198.5 ПКУ, не здійснюється.

 

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

У п. 18 П(С)БО 16 зазначено, що до адмінвитрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема:

  • загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);
  • витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу.

Найбільша Facebook-сторінка для бухгалтерів в Україні

Відшкодування витрат на харчування фізосіб – нерезидентів, які прибули на територію України для співробітництва з іншим підприємством, не є витратами госпдіяльності.

Витрати, які виникають під час діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) включаються до складу інших витрат (п. 29 П(С)БО 16) та відображаються на субрахунках 949 чи 977.

ДФС в ІПК від 15.11.2018 р. №4828/6/99-99-13-02-03-15/ІПК повідомляє, що положеннями ПКУ не передбачено різниці для коригування фінрезультату до оподаткування на вартість наданого працівникам підприємства харчування. Такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінрезультату.

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Бондаренко Олена
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Оподаткування / ПДФО
Теги:
Витрати , Нерезиденти , Послуги

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі