Порядок отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків

Більшість із нас вже звикли до того, що кожному громадянину країни, відповідно до чинного законодавства, необхідно мати свій реєстраційний номер облікової картки платника податків. Живучи в реальному часі, всі ми, в тій чи іншій мірі, являємось платниками податків незалежно від статі, віку та соціального стану. Як громадяни ми сплачуємо податки із різного виду отриманих доходів (заробітної плати, продажу рухомого та нерухомого майна, спадщини, орендної плати, дивідендів та інше), сплачуємо податки за землю, при першій реєстрації транспортних засобів та інше. Суб’єкти підприємницької діяльності  сплачують ще й податки і збори відповідно до обраної системи оподаткування. Щоб мати чітку картину з усіма цими платежами, здійснення контролю з боку держави за правильністю нарахування, повнотою та своєчасності перерахування податків та платежів до бюджету в діючій національній системі оподаткування було передбачено створення Державного реєстру фізичних осіб (ДРФО) – централізованої бази даних, в якій накопичується інформація про доходи фізичних осіб та суми сплачених ними податків. З метою ідентифікації платників податків на кожну фізичну особу відкривається облікова картка платника податків, яка має свій номер, що складається із комбінації 10 цифр. До облікової картки вносяться дані про особу, взяті з його паспорту, а саме: прізвище, ім’я та по батькові; дата народження;  місце народження, місце проживання.

Відповідно до розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1147, фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася Облікова картка та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному органу Міндоходів Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство.

Іноземці та особи без громадянства для реєстрації додають до Облікової картки документ, що посвідчує особу, та засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад українською мовою цього документа.

Фізична особа подає Облікову картку до органу Міндоходу за своїм місцем проживання або за власним бажанням – до органу Міндоходу за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування. Фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, подає Облікову картку до органу Міндоходу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.

Облікова картка фізичної особи може бути подана через законного представника чи уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі. Для реєстрації іноземців та осіб без громадянства додатково подається засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад на українську мову документа, що посвідчує особу іноземця чи особи без громадянства.

Облікові картки фізичних осіб у віці до шістнадцяти років або неповнолітніх осіб, які ще не отримали паспорта, подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою.

Облікові картки фізичних осіб, які визнані недієздатними або обмежено дієздатними, подаються особами, які призначені опікунами (піклувальниками), за наявності документа, що посвідчує особу, яка визнана недієздатною, та документа, який посвідчує особу опікуна (піклувальника), та рішення про встановлення опіки (піклування).

Певна категорія громадян, зокрема через свої релігійні та інші переконання, відмовляється від присвоєння їм номера облікової картки платника податків. Для таких громадян в ДРФО створено окремий реєстр в якому громадяни обліковуються за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією і номером паспорту. У цьому разі у паспортах зазначених осіб органами Міндоходів робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Проводити облік таких платників на порядок складніше. Це пов’язано з тим, що паспорт може бути втрачено або зіпсовано, тоді як номер реєстраційної картки присвоюється один раз і не може бути зміненим.