Чи можна не оподатковувати ПДФО витрати на харчування в ресторані?

Запитання: На підприємстві часто організовуються зустрічі з партнерами, як правило, в ресторані. При розрахунку картою ресторан надає сліп та рахунок із переліком страв, але без обов'язкових реквізитів (квитанції/чеки РРО не видаються). Чи може виписка з карткового рахунку підтверджувати оплату за таким рахунком та разом із сліпом бути підставою для авансового звіту? Чи можна включати алкоголь до представницьких витрат (за наявності повного пакету документів) та не оподатковувати ПДФО?

Відповідь:

Відповідно до пп. 165.1.11 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником ПДФО на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ПКУ.

Поняття «представницькі витрати» ПКУ не містить, тож розглянемо витрати на харчування фізосіб у ресторанах з точки зору діючих норм ПКУ.

Відповідно до пп. 170.9.1 ПКУ податковим агентом фізособи - платника ПДФО під час оподаткування суми, виданої фізособі під звіт та не повернутої нею протягом встановленого пп. 170.9.2 ПКУ строку (п’ять банківських днів), є особа, що видала таку суму. Оподатковується сума, що була надана фізособі під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій, тобто у сумі витрачених коштів, не підтверджених документально належним чином.

Для цілей цього п. 170.9 ПКУ до суми перевищення не включаються та не оподатковуються документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових чи безготівкових коштів, наданих платнику податку під звіт роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, у встановлених межах, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями.

Отже, для того, щоб уникнути оподаткування ПДФО витрат, здійснених у ресторанах, потрібно документально підтвердити рекламні цілі таких витрат. На нашу думку, довести зв’язок витрат на харчування працівників та сторонніх фізосіб  у ресторані з рекламою продукції, товарів, послуг підприємства доволі складно. Для підтвердження рекламних цілей повинні здійснюватися конкретні рекламні заходи щодо реклами конкретної продукції, товарів, послуг, торгової марки підприємства, тобто одного ресторанного  рахунка для підтвердження рекламного характеру недостатньо. Наприклад, рекламні заходи можуть мати форму роздачі подарунків або рекламної продукції. Читайте наші матеріали тут, тут та тут>>

Також отримання ресторанних послуг не є для підприємства «окремими цивільно-правовими діями», про які йдеться у пп. «б» п. 170.9.1 ПКУ – підприємство не отримує від ресторану потрібних йому послуг, натомість оплата підприємством харчування фізосіб є по суті фінансуванням потреб таких фізосіб.

Виписка з карткового рахунку підприємства є підтвердженням оплати ресторанного рахунку, але вона не є підтверджуючим документом з метою долучення її до авансового звіту підзвітної особи. Для цього потрібен касовий чек РРО або товарний чек, якщо ресторанні послуги надає ФОП на єдиному податку  другої групи. Тож, якщо немає чека РРО або товарного чека, витрати працівників на харчування в ресторані слід оподаткувати ПДФО та військовим збором. Це ж саме стосується й алкогольних напоїв, включених до рахунку ресторана.

Щодо використання алкоголю з рекламною метою думка податківців неоднозначна. З одного боку, алкоголь – це підакцизний товар, на який встановлено мінімальні роздрібні ціни. Разом з цим є позитивна думка податківців щодо дарування алкогольних напоїв  (див. лист від 14.03.2017 р. №5091/6/99-99-12-03-03-15). У цьому листі зазначено, що «оскільки дарування не підпадає під визначення реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, то у суб’єкта господарювання, який не здійснює реалізацію алкогольних напоїв, при даруванні таких напоїв відсутній об’єкт оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі».

Отже, в даному випадку витрати працівників на харчування в ресторанах не можна визначити як представницькі витрати, бо такого поняття в ПКУ немає. Такі витрати також складно пов’язати з витратами на рекламу, а отже, складно довести той факт, що підзвітний працівник виконав окрему цивільно-правову дію в інтересах підприємства. Через такі причини суми, витрачені з корпоративної картки на оплату ресторанних послуг (включаючи алкоголь), будуть оподатковуватися ПДФО та військовим збором за правилами, визначеними п. 170.9 ПКУ: 

• ПДФО за ставкою 18% з урахуванням «натурального» коефіцієнта відповідно до п. 164.5 ПКУ;
• Військовим збором за ставкою 1,5% без «натурального» коефіцієнта.