Списання боргу фізособі: що з ПДФО та військовим збором?

До закінчення строку позовної давності

З метою оподаткування в пп. 14.1.11 ПКУ наведено докладне визначення, що таке безнадійна заборгованість. Це має велике значення при її списанні. Наприклад, заборгованість, за якою минув строк давності, ПКУ вважає безнадійною. А ось якщо відбувається прощення боргу (списання дебіторської заборгованості за ініціативою кредитора) – ні. І оподаткування таких операцій в розділі IV ПКУ відбувається за різними нормами.  

Згідно з пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року

Отже, у 2018 р. 930,75 грн (3723 х 25%) – це сума боргу, який можна простити фізособі без оподаткування ПДФО та ВЗ. А ось про більшу суму треба подбати, щоб не сплачувати зайві податки.  Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Боржник самостійно сплачує 18% ПДФО та 1,5% ВЗ з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. 

Навіть якщо зазначені процедури виконано, податківці наполягають – кредитор має показати такий прощений борг у формі №1ДФ. Докладно про те, з якими ознаками доходу його треба показати у звіті, ми писали тут. Не забуваємо показати такий дохід і в другому розділі формі №1ДФ (податківці останнім часом наполягають на тому, що суми нарахованого і виплаченого доходів першого і другого розділів звіту мають співпадати). 

Згідно із пп. 164.2.7 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розд. II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізособа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.
Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (пп. «б» п. 176.2 та пп. 49.18.2 ПКУ).
Сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності згідно із Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізосіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4, відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «107», без заповнення граф 4 та 4а, тобто проставляється «0». При цьому, фізособа самостійно сплачує 18% ПДФО та 1,5% ВЗ з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.