Дохід фізособи - нерезидента за договором ЦПХ оподатковується ПДФО, військовим збором та ЄСВ

Оформлення відносин

Згідно з ст. 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду відноситься до договорів цивільно-правового характеру (ЦПХ). При цьому такий договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ст. 639 ЦКУ). Усна форма ЦПД є можливою на підставі ст. 206 ЦКУ, якщо договір повністю виконується сторонами у момент його укладання. Наприклад, фізособа надає замовникові усну консультацію з питань оподаткування і одразу отримує за неї оплату. Отже, у даному випадку договір повинен бути укладений у письмовій формі.

Індивідуальний порядковий номер

Як раніше зазначали податківці, якщо фізособа-нерезидент планує отримувати доходи від підприємств, що знаходяться на території України, вона повинна (особисто чи через законного представника) подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізособи-платника податків (за формою №1-ДР), яка і буде заявою про реєстрацію в Держреєстрі.

Після проведення реєстрації нерезиденти повинні надавати інформацію про свій реєстраційний номер облікової картки фізичним та юридичним особам, що виплачують їм доходи.

ПДВ

Відповідно пп. "б" ст. 185.1 ПКУ "об’єктом оподаткування є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ". У свою чергу, "місце постачання  для   консультаційних послуг (ст.186.3 ПКУ)  є місце, у якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання". Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг. 

При цьому отримувач послуг — платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН. Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника ПДВ, сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань у декларації за відповідний звітний період – див. ст. 208.3 ПКУ.

У таких ПН у рядку "Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)" проставляється умовний ІПН "500000000000", а у рядку "Постачальник (продавець)" зазначаються найменування (П.І.Б.) нерезидента та через кому - країна, у якій зареєстрований продавець (нерезидент). У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.

ПДФО та військовий збір

Оподаткування доходів, отриманих фізособами – нерезидентами, регламентується п. 170.10 ПКУ, де визначено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами ПКУ).

Якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити у договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів. Це правило стосується як ПДФО, так і військового збору.

Оподаткованим доходом для такої фізособи є винагорода за надані послуги. Ставка ПДФО становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих у т. ч., але не виключно у формі зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за договорами ЦПХ. Отже, доходи, одержані нерезидентами у вигляді винагород, які виплачуються за договорами ЦПХ, оподатковуються ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%. Базою оподаткування є нарахована сума такої винагороди.

Однак, за ст. 15 Конвенції між Урядом України та Урядом Королівства Данії, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом однієї Договірної Держави (у даному випадку Данії) у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки у цій Державі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі (Україні). Оскільки такі роботи не здійснюються в Україні, то вони оподатковуються тільки в Данії. Зверніть увагу: згідно з ч. "а" п. 3 ст. 2 Конвенції, дія поширюється лише на податок на прибуток підприємств та прибутковий податок з  громадян. Отже, на нашу, думку, за умови надання довідки від нерезидента про його статус в Данії. Тож, на нашу думку, Конвенція не звільняє від оподаткування ЄСВ та військовим збором такого доходу.

ЄСВ

Платниками ЄСВ є роботодавці, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору чи за договорами ЦПХ, крім договорів ЦПХ, укладених з фізособою — підприємцем, якщо надавані послуги або виконувані роботи відповідають видам діяльності згідно з відомостями з ЄДР (абз. 2 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ).

Базою нарахування ЄСВ є сума нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізособам за надання послуг за договорами ЦПХ (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Отже, при виплаті підприємством винагороди за договором ЦПХ нерезиденту, ЄСВ сплачується на загальних підставах (за ставкою 22%), оскільки ніяких виключень щодо фізосіб – нерезидентів п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ не містить, а вимагає включати в базу нарахування ЄСВ "суму винагороди фізичним особам за надання послуг за договорами ЦПХ".