Компенсація словацькій компанії витрат на відрядження працівника: чи потрібно утримувати податок з доходів нерезидента? (аудіоверсія)

Аналіз ситуації

Насамперед слід виходити з того, що обов'язок утримувати податок з доходів нерезидента виникає лише у разі здійснення виплат доходу нерезиденту з джерелом походження з України, визначених пп. 141.4.1 ПКУ.

Тому у наведеній ситуації ключовим є визначення правової природи платежу, який українська компанія перераховуватиме словацькій компанії.

Із опису випливає, що словацька компанія не є безпосереднім постачальником послуг проживання або авіаперевезення. Фактичними надавачами таких послуг виступають готель та авіаперевізник. Словацька компанія лише здійснила оплату відповідних витрат за працівника української компанії та надалі планує отримати їх компенсацію.

Саме тому першочергово необхідно встановити, чи є така виплата компенсацією понесених витрат, чи оплатою окремої послуги, яку словацька компанія надає українському підприємству.

Чи можна застосувати виняток із пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ?

Особливу увагу в цій ситуації слід звернути на пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ.

Зазначеною нормою до доходів нерезидента віднесено інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України. Водночас ця ж норма містить важливий виняток. Зокрема, до таких доходів не належать доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт чи наданих послуг, переданих або наданих резиденту таким нерезидентом.

Тобто сам законодавець прямо виключає з об'єкта оподаткування компенсацію вартості товарів, робіт чи послуг, що надаються нерезидентом резиденту.

У нашій ситуації словацька компанія фактично не отримує окремого доходу від здійснення господарської діяльності на території України. Навпаки, йдеться про відшкодування витрат, пов'язаних із проживанням та перевезенням працівника української компанії.

Якщо між сторонами існують договірні відносини, які передбачають можливість перевиставлення витрат, а словацька компанія відшкодовує лише документально підтверджені суми без націнки, винагороди чи окремої плати за організаційні послуги, існують вагомі підстави вважати, що така виплата має саме компенсаційний характер.

Додатковим аргументом є те, що відповідні витрати виникли у зв'язку з оплатою послуг, які фактично були надані та спожиті за межами України.

Йдеться про проживання у готелі та внутрішній авіапереліт у країні відрядження. Тобто такі операції не пов'язані з провадженням господарської діяльності нерезидента на території України.

Крім того, навіть якщо розглядати перевиставлення витрат як компенсацію вартості послуг, пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ прямо виключає виручку та інші види компенсації вартості товарів, робіт і послуг із переліку доходів, що підлягають оподаткуванню.

Разом із тим слід зазначити, що ні ПКУ, ні Конвенція про уникнення подвійного оподаткування між Урядом України і між Урядом Словацької Республіки не містить спеціальних правил щодо оподаткування операцій з компенсації витрат нерезиденту в подібних ситуаціях. Тому з даного приводу доцільно також отримати ІПК. 

Чи потрібна довідка про податкове резидентство?

Необхідність отримання довідки про податкове резидентство виникає лише тоді, коли платник застосовує положення міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування для звільнення доходу від оподаткування або застосування зниженої ставки податку.

Якщо ж за результатами аналізу буде зроблено висновок, що компенсація витрат взагалі не є доходом нерезидента у розумінні пп. 141.4.1 ПКУ, то формально підстав для застосування Конвенції між Україною та Словацькою Республікою та, відповідно, обов'язкового отримання довідки про резидентство немає.

Разом із тим на практиці отримання такої довідки може бути доцільним як додатковий доказ у разі виникнення спору з контролюючим органом.

Висновки

• Обов'язок утримувати податок з доходів нерезидента виникає лише у разі виплати нерезиденту доходу з джерелом походження з України, визначеного пп. 141.4.1 ПКУ. Якщо словацька компанія лише перевиставляє документально підтверджені витрати на проживання та внутрішній авіапереліт без націнки та без надання окремих послуг, така виплата має ознаки компенсації витрат, а не доходу нерезидента. Додатковим аргументом є те, що послуги були фактично надані та спожиті за межами України, а пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ виключає компенсацію вартості товарів, робіт і послуг із переліку оподатковуваних доходів нерезидента;
• За умови, що виплата не визнається доходом нерезидента у розумінні пп. 141.4.1 ПКУ, обов'язок утримувати податок з доходів нерезидента не виникає. У такому випадку довідка про податкове резидентство словацької компанії формально не є обов'язковою, проте її доцільно отримати як додатковий доказ компенсаційного характеру виплати;
• Оскільки ПКУ не містить спеціальних правил щодо оподаткування таких компенсаційних виплат нерезиденту, для мінімізації податкових ризиків доцільно отримати індивідуальну податкову консультацію.