Податківці у підкатегорії 108.05 ЗІР роз'яснили, що відповідно до абз. 1 - 3 пп. 297 - 1.1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок.
Підпунктом 14.1.114 - 2 ПКУ встановлено, що МПЗ – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена обчислюється за формулою, наведеною у пп. 38 - 1.1 ПКУ, складовою якої є нормативна грошова оцінки відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Згідно з пп. 38 - 1.1.1 ПКУ МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГОд х К х М / 12,
де:
- МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;
- НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;
- К – коефіцієнт, який становить 0,05;
- М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
При цьому Законом №4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.12.2024 р., доповнено підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ п. 74, яким, установлено, що при визначенні МПЗ у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, сума МПЗ, визначена відповідно до пп. 38 - 1.1.1 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара.
Дія пп. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (пп. 38. 1.1.4 -1 ПКУ).
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом №1378-IV «Про оцінку земель».
Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 15 Закону №1378).
Частиною 2 ст. 18 Закону №1378 встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
- розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення – не рідше ніж один раз на 5 – 7 років;
- розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 5 – 7 років, а несільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 7 – 10 років.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пп. 271.2 ПКУ).
Частиною 2 ст. 20 Закону №1378 визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Згідно із ч. 4 ст. 23 Закону №1378 рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пп. 271.2 ПКУ.
Затверджена Рішенням технічна документація з нормативної грошової оцінки землі із застосуванням кумулятивного коефіцієнту індексації діє до набрання чинності нового Рішення щодо нормативної грошової оцінки землі.
Таким чином, при розрахунку загального МПЗ юридичною особою – платником єдиного податку (третьої або четвертої групи) застосовується нова нормативна грошова оцінка земельної ділянки, затверджена Рішенням, з початку року, визначеного нормами пп. 271.2 ПКУ із застосуванням кумулятивного коефіцієнту індексації.