Податки при викупі ТОВ частки у фізособи - нерезидента

Загальні особливості оподаткування

Особливості оподаткування в ситуації з викупом частки у статутному капіталі ТОВ регламентовані пп. 170.2 ПКУ. Тепер все по-порядку:

Інвестиційний прибуток від операцій з корпоративними правами включається до складу оподатковуваного доходу фізособи (пп. 164.2.9 ПКУ).

Інвестиційний прибуток – це позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу (пп. 170.2.2 ПКУ).

Відповідно до пп. 170.2.2 ПКУ, до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

• зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;
• повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Таким чином, продаж фізособою нерезидентом своєї частки в статутному капіталі ТОВ є операцією з продажу інвестиційного активу. Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права (пп. 170.2.2 ПКУ).

Тобто, якщо фізособа нерезидент внесла коштів чи майна до статутного капіталу ТОВ на суму 253 629,87 грн, це будуть витрати фізособи з придбання інвестиційного активу.

Якщо ТОВ викуповує у фізособи її частку згідно з договором купівлі-продажу за 420 786,00 грн, то така сума є доходом фізособи від продажу інвестиційного активу.

Інвестиційний прибуток фізособи в цій ситуації складає 167 156,13 грн (420 786,00 - 253 629,87).

За загальним правилом, інвестиційний прибуток оподатковується  ПДФО за ставкою 18% (пп. 167.5.1 ПКУ) і ВЗ за ставкою 1,5% (пп. 1.3 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Аналогічні ставки застосовують у разі нарахування та виплати доходу фізособі нерезиденту (див. пп. 170.10.1 ПКУ).

Таким чином, сума утриманого ПДФО має становити 30 088,10 грн (167 156,13 х 18%), ВЗ – 2 507,34 грн (167 156,13 х 1,5%).

Причому відповідно до пп. 170.10.3 ПКУ, під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.

Тобто ставки податків, які будуть застосовуватися до інвестиційного прибутку нерезидента, мають зазначатися в договорі купівлі-продажу частки.

Окрім того, згідно з пп. 170.10.3 ПКУ, у разі виплати доходу з джерелом його походження в Україні, якщо дохід виплачується юридичною особою чи самозайнятою фізособою, такі особи є податковими агентами.

Тобто ТОВ повинна утримати з інвестиційного прибутку податки і виплатити нерезиденту на руки дохід за мінусом таких податків. Тому що відповідно до пп. 168.1.1 ПКУ податки утримуються за рахунок нарахованих фізособі доходів. Таким чином, на руки нерезидент отримає 388 190,56 грн (420 786,00 - 30 088,10 - 2 507,34).

У формі №1ДФ виплачений фізособі нерезиденту дохід відображається з ознакою доходу «112».

Застосування договору про уникнення подвійного оподаткування

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів) (пп. 170.10.1 ПКУ).

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВРУ, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (пп. 3.2 ПКУ).

Таким міжнародним договором між Україною і Польщею є відповідна Конвенція від 12.01.1993 р.

Згідно з п. 3 ст. 10 Конвенції, дохід від продажу корпоративних прав розглядається як дивіденди. Особливостям оподаткування дивідендів присвячена ст. 10 Конвенції.

Згідно з пп. «b» п. 2 ст. 10 Конвенції, податок, який стягується, не повинен перевищувати 15% загальної суми дивідендів.

Тобто в цій нормі не йдеться про інвестиційний прибуток, а про загальну суму доходу. У ситуації, яку ми розглядаємо, загальна сума доходу 420 786,00 грн. Отже, ПДФО не може перевищувати 63 117,90 грн (420 786,00 х 15%). Але вище ми визначили, що сума утриманого ПДФО складає 30 088,10 грн, тобто, не перевищує 63 117,90 грн.

Тому податкової вигоди застосування Конвенції в ситуації, яку ми розглядаємо, не несе.