ДПС у підкатегорії 117.05 ЗІР зазначає, що відповідно до пп. 240.1.1 ПКУ платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Пунктом 240.7 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у пп. 240.1 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Слід зазначити, що об’єкт оподаткування сукупних викидів двоокису всіма, а не окремим джерелом викидів, одноразово зменшується на величину граничного обсягу викидів двоокису вуглецю.
Платник податку за викиди двоокису вуглецю самостійно адмініструє граничний обсяг викидів двоокису вуглецю, визначений пп. 240.7 ПКУ, сукупно по всіх окремих джерелах забруднення, якими здійснюються викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря.
Викиди двоокису вуглецю належать до того типу забруднюючих речовин, для яких Інструкцією про вимоги до оформлення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, затвердженою наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 27.06.2023 №448, передбачено виконання інвентаризації викидів забруднюючих речовин на об’єкті/промисловому майданчику.
Форма податкової декларації екологічного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки), зокрема розрахунок за викиди забруднюючих речовин за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі − Додаток). При цьому для декларування податкових зобов’язань з податку за викиди двоокису вуглецю складається окремий Додаток 1.
Таким чином, враховуючи положення пп. 240.7 ПКУ, якщо фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю протягом року не перевищує 500 тонн, то окремий Додаток 1 до Декларації за звітні періоди поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря не подається.
При цьому платнику екологічного податку за викиди двоокису вуглецю, який має не одне стаціонарне джерело забруднення, слід керуватися пп. 250.9 ПКУ та подати до контролюючого органу за місцезнаходженням джерел забруднення заяву про звітний (податковий) період, у якому відбудеться перевищення граничної величини викидів двоокису вуглецю 500 тонн за рік сумарним обсягом.
До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів двоокису вуглецю за кожним та всіма джерелами забруднення, у тому числі із зазначенням для таких джерел періодів та обсягів викидів двоокису вуглецю, у яких відбудеться перевищення граничної величини, визначеної пп. 240.7 ПКУ.