Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ (у редакції чинній з 23.05.2020 р.) для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінрезультату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
При цьому, податківці у підкатегорії 102.12 «ЗІР» роз'яснювали, що у разі неперевищення за результатами 2020 року граничної межі обсягу доходів (40 млн грн) має право задекларувати в річній декларації за 2020 рік рішення про незастосування податкових різниць та не відображати податкові різниці у додатку РІ до декларації за результатами 2020 року (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Водночас, зауважимо, що «відновити право на незастосування коригувань», яке було у підприємства, не можна посеред звітного року – ані в декларації за півріччя, ані в декларації за 9 місяців, незважаючи на те, що критерій річного доходу збільшився посеред року – з 23 травня 2020 року. Прийняти рішення про незастосування коригувань можна тільки тоді, коли будуть точно відомі результати всього звітного 2020 року, а це станеться лише після його закінчення.
Таким чином, якщо за результатами 2020 року річний дохід платника податку не перевищує 40 млн грн, він може у декларації за результатами такого року проставити позначку щодо прийняття рішення про незастосування податкових різниць.
Разом з цим, у ІПК від 25.01.2019 р. №278/6/99-99-15-02-02-15/ІПК (яку ми коментували тут) податківці висловлювали позицію, що згідно з чинними нормами платник має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі податкові різниці не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких його розмір не перевищує вказані 20 млн гривень. Якщо перевищує, тоді податкові різниці слід застосовувати.
Тобто раніше рішення не скасовується перевищенням доходу, а лише не працює в тих роках, у яких сума доходу перевищує зазначений в пп. 134.1.1 ПКУ граничний розмір.
Крім того, зазначалось, що платник податку на прибуток, який використовував право на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 та пп. 140.5.16 ПКУ), не може у наступному звітному році визначати у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, якщо дохід платника податку на прибуток за такий рік не перевищує 40 млн гривень.
Отже, видавати новий наказ про незастосування податкових різниць у 2020 році (коли обсяг доходу знову став меншим, ніж граничний для застосування податкових різниць) не потрібно. Проте, якщо платником податку таке рішення було прийнято раніше, то у роках, за які граничний обсяг доходу з метою незастосування податкових різниць не було перевищено, права на їх застосування у платника податку немає.
Також про це ми писали у нашому аналітичному матеріалі.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити
