Придбали нежитлове приміщення в багатоквартирному будинку: коли сплачувати земельний податок?

Запитання:

Підприємство у 2017 р. придбало нежитлове приміщення в багатоквартирному будинку та подало декларацію з плати за землю. Але для нарахування податку на той час не було чіткої нормативної оцінки, бо Держкадастру не надали необхідні документі з міської ради (є лист). Нарахування податку відбулося «приблизно». У серпні 2018 р. підприємство отримало Витяг з технічної документації. Чи можливо подати коригування до декларації за 2017-2018 рр., оскільки коефіцієнт індексації в 2018 році дорівнює 1? У податковій інспекції відповіли, що коригувати можна лише з дати отримання витягу. Це справді це так?

Відповідь:

Податківці у підкатегорії 112.05 ресурсу «ЗІР» у запитанні: «З якої дати сплачується земельний податок та подається податкова декларація з цього податку ЮО, яка має право власності на будівлю, споруду (їх частину) та/або нежиле приміщення (його частину) у багатоквартирному жилому будинку?» роз’яснюють таке: відповідно до пп. 14.1.72 ПКУ земельний податок справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ПКУ).

Право власності на земельну ділянку, право постійного користування, а також право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації таких прав (ст. 125, 126 ЗКУ).

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ПКУ).

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території державної або комунальної власності надаються у постійне користування підприємствам, які здійснюють управління такими будинками. Разом з тим, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому КМУ (ст. 42 ЗКУ).

З огляду на викладене, обов’язок сплачувати земельний податок та подавати податкову декларацію з цього податку у юрособи, яка має право власності на будівлю, споруду (її частину), настає з дня виникнення права власності/користування земельними ділянками, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини).

Оскільки обов’язок сплачувати земельний податок та подавати податкову декларацію з цього податку настає з моменту набуття відповідного права на земельну ділянку, то власнику нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку необхідно оформити таке право. При цьому до набуття права власності/користування земельною ділянкою у власника вказаного майна відсутні підстави для нарахування земельного податку.

Погоджуємося із податківцями щодо того, що дійсно плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Саме із цієї дати юрособа стає платником плати на землю, а відповідно у неї виникають податкові зобов’язання зі сплати земподатку та подачі звітності з цього податку.

Платники плати за землю-юрособи самостійно обчислюють суму податку. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Втім, у підкатегорії 112.05 ресурсу «ЗІР» (запитання: «Чи є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації з плати за землю неподання платником разом з такою декларацією довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки?») податківці говорять, що декларацію з плати за землю вони можуть прийняти й без такого витягу, адже він носить інформаційний характер. А ось що робити, якщо юрособа не може своєчасно отримати витяг (довідку) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки? Про це в ДФС мовчать та направляють до Держагенства земресурсів (підкатегорія 112.05 ресурсу «ЗІР», запитання: «Чи є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації з плати за землю неподання платником разом з такою декларацією довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки?»).

Юридична особа має право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) протягом 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була надана пізніше – за днем її фактичного подання (підкатегорія 112.05 ресурсу «ЗІР», запитання: «Протягом якого періоду ЮО має право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності)?».

З огляду на вищесказане, вважаємо, що юрособа має право коригувати дані податкової декларації з плати на землю починаючи із дати виникнення у неї статусу платника земподатку, тобто із дати реєстрації права власності/користування земельною ділянкою незалежно від того коли отримано витяг.

На замітку!

Так, для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю на 2018 рік для земель сільськогосподарського призначення, які не відносяться до сільськогосподарських угідь, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2017 рік, як для земель несільськогосподарського призначення становить 1,0 (підкатегорія 112.05 ресурсу «ЗІР», запитання: «Який коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується у 2018 році для земель сільськогосподарського призначення, які не відносяться до сільськогосподарських угідь?»).