За матеріалами «ЗІР» (категорія 106.02, питання: «Які об’єкти нерухомості відносяться до будівель промисловості?») будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ). Далі податківці посилаються на Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000. Цим класифікатором будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості».
Цей клас включає підкласи:
- 1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості;
- 1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії»;
- 1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості»;
- 1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості»;
- 1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості»;
- 1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості»;
- 1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості»;
- 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості»;
- 1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».
Визначення належності будівлі до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 («ЗІР», підкатегорія 106.02).
Таким чином, за матеріалам «ЗІР», з метою застосування норм пп. 266.2.2 ПКУ, до будівель промисловості відносяться об’єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промислові» (підкласи 1251.1-1251.9). З цією думкою важко не погодитися - є поняття «будівлі промисловості», є його державна класифікація, отже, будівлі класу 1251 не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість. Якщо нерухомість підприємства належить саме до цього класу, вона не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість.
Правила справляння податку на нерухомість визначені статею 266 ПКУ. Ця стаття не містить жодної умови, за якої виробничі будівлі стають об’єктом оподаткування при наданні їх в оренду стороннім особам. Головна умова «необ'єктності» будівлі – це її належність до виробничих будівель, а спосіб її господарського використання не впливає на її неоподаткування податком на нерухомість.
Погоджуються з цим й податківці у «ЗІР» (підкатегорія 106.02, питання: «Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств), які використовуються не за призначенням?»). Вони зазначають, що «обмежень щодо використання або невикористання таких об’єктів нерухомості пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ не передбачено».
Однак ДФС у регіонах іноді висловлює іншу думку, наприклад, в ІПК від 06.12.2017 р. №2852/ІПК/03-20-12-03-13 волинські податківці стверджують, «що дія частини «є» пп. 266.2.2 ПКУ розповсюджується на ті будівлі промисловості промислових підприємств, які використовуються такими підприємствами у здійсненні власної виробничої діяльності». Але нічого подібного у ст. 266 ПКУ немає. Проте це була індивідуальна податкова консультація, яка має індивідуальний характер та може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Отже, якщо підприємство не дійде згоди з податківцями в даному питанні, то його стратегія поведінки може бути такою:
- Самостійно подати запит на ІПК, у якому зробити акцент на тому, що ПКУ не встановлює будь-яких умов щодо напрямків використання виробничих будівель підприємства, а також на тому, що у пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ говориться лише про наявність виробничих будівель. Варто також посилатися на роз’яснення в «ЗІР» (підкатегорія 106.02) у якому йдеться про те, що «обмежень щодо використання або невикористання таких об’єктів нерухомості пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ не передбачено»;
- У разі отримання позитивної відповіді, підприємство може діяти за наданою йому ІПК з урахуванням того, що його не можна буде потім притягнути до відповідальності, включаючи й фінансову відповідальність (штрафні санкції та/або пеня) (п. 53.1 ПКУ);
- У разі отримання негативної відповіді можна буде оскаржити до суду таку ІПК на підставі п. 53.2 ПКУ: «платник податків може оскаржити до суду надану йому ІПК як правовий акт індивідуальної дії, викладений в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду».
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити