Чи можливий розрахунок з нерезидентами у гривнях?
Так.
Приміром, тут податкова зазначала, що розрахунки між резидентами і нерезидентами за такими валютними операціями, як експорт та імпорт товарів, послуг, робіт, здійснюються виключно через банки в іноземній валюті та гривні.
Підстава – п. 28 розділу IV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. №2, де зазначено, що у розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями та операціями, пов’язаними з рухом капіталу (крім операцій зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (уключаючи дивіденди) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій), використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня.
При цьому згідно з останнім абзацом п. 4 розділу І Положення до поточних торговельних операцій належать операції, зазначені у пп. 1 п. 4 розділу I Положення, а саме: розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), включаючи такі розрахунки на території України.
Як відображати в бухобліку?
Найперше – у разі розрахунків у гривнях застосовувати норми НП(С)БО 21, на наш погляд, немає підстав. Тому що згідно з п. 1 цього НП(С)БО воно визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах.
Тобто, НП(С)БО 21 застосовується до операцій, які здійснюються в іноземних валютах. А якщо операція здійснюється в гривнях, навіть у разі прив’язки до курсу євро, норми НП(С)БО 21 не застосовуються.
Але як тоді враховувати різниці, які утворяться між сумою заборгованості на дату її погашення і дату утворення?
У листі Мінфіну від 31.07.2009 р. №31-34000-10-16/20869 зазначено: «якщо відповідно до законодавства та умов договору грошовий еквівалент зобов'язання підприємства перед постачальником визначено в іноземній валюті, то в бухгалтерському обліку різниця, що виникає при погашенні зобов'язання, визнається іншими операційними доходами (витратами)».
Таким чином, різниця списується на субрахунок 719 (додатна) чи 949 (від’ємна). Причому утворюється ця різниця тільки на дату оплати. На дату балансу розраховувати її і відображати в обліку немає підстав.
Якщо заборгованість нерезидента обліковувалася на субрахунку 362, чи потрібно переводити її на інший субрахунок на момент підписання додаткової угоди?
В Інструкції №291 зазначено, що на субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором.
Тобто, основне призначення цього субрахунку – облік розрахунків з нерезидентами, незалежно від валюти платежу.
Тому якщо заборгованість обліковувалася на цьому субрахунку, після підписання додаткової угоди вона продовжує там обліковуватися.
Щоправда, якщо підприємство веде облік в спеціалізованій комп’ютерній програмі, в останній може не передбачатися можливість вести розрахунки з нерезидентом у гривнях. А тому доведеться перевести цю заборгованість на інший субрахунок, наприклад, на 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» чи 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».
Якщо заборгованість нерезидента обліковувалася на субрахунку 362 і курсові різниці вже нараховувалися до моменту підписання додаткової угоди, чи потрібно сторнувати відображені курсові різниці?
На наш погляд, не потрібно. Тому що таке відображення курсових різниць не було помилкою.
***
Читайте також:
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити