• Посилання скопійовано

Оформлення доставки власного товару

Підприємство здійснює доставку власного реалізованого товару власним автотранспортом по області. Чи обов’язково робити наказ на відрядження на кожну поїздку? Чи можна виплачувати відрядні 2 рази на місяць і чи не потраплять вони, за рахунок регулярності виплати, до оподаткованого доходу працівників, які здійснюють доставку?

За загальним правилом, відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (абз. 1 п. 1 р. І «Загальні положення» Інструкції №59).

Але службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і роботодавцем (п. 2 р. І «Загальні положення» Інструкції №59). 

Отже, чи вважати такі поїздки до інших населених пунктів відрядженням, чи ні, повинно бути встановлено на підприємстві домовленістю між роботодавцем та працівниками.

Якщо такі поїздки вважатимуться відрядженнями, то кожна з них вимагає окремого:

  • наказу про таке відрядження;
  • оплати працівнику вартості проїзду та (за потреби) проживання під час відрядження, та добових;
  • складання працівником після повернення у строки, встановлені п. 170.9 ПКУ, авансового звіту.

При цьому на сьогодні ст. 121 КЗпП не встановлює граничних строків виплати працівнику відрядних сум. Тож, роботодавець може:

  • або виплачувати аванс на кожне відрядження окремо із дотриманням заборони видавати наступний аванс до звітування працівником за отриманий попередній;
  • або не виплачувати аванси перед відрядженням, а відшкодовувати працівникам понесені ними витрати та виплачувати добові у строки, зручні для роботодавця (на підставі отриманих авансових звітів). Строк давності при такому відшкодування складає три роки після отримання авансового звіту (відповідно до ст. 257 ЦКУ).

Альтернативою може бути встановлення працівникам, які виконують тільки доставку товарів, роз’їзного характеру роботи. Його ознаками, за  постановою Держкомпраці та Секретаріату ВЦРПС від 01.06.89 р. №169/10-87, що продовжує діяти в Україні відповідно до постанови ВРУ від 12.09.91 р. №1545-XII, вважається виконання роботи на об'єктах, розташованих на значній відстані від місця розміщення підприємства, пов’язане з поїздками в неробочий час від місця знаходження підприємства до місця роботи і назад.

Працівники із таким характером робіт мають право на:

  • отримання надбавки до заробітної плати у розмірі, встановленому у колективному або у трудовому договорі (якщо такі надбавки оплачує замовник доставки – то у розмірі, погодженому із ним). При цьому відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 31.03.1999 р. №490, граничні  розміри     надбавок    (польового    забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми  витрат, установлених  КМУ для відряджень у межах України. Про це згадують і податківці, зазначаючи, що з метою оподаткування ПДФО та ВЗ така надбавка дорівнюватиметься до заробітної плати працівника. А ось ЄСВ на такі надбавки не нараховується (п. 10 Переліку №1170).

Витрати на проїзд до місця відрядження і назад, а також на наймання житлового приміщення зазначеним працівникам відшкодовуються в порядку, визначеному КМУ для відряджень у межах України і за кордон. Отже, такі витрати вимагають подання працівниками авансових звітів після їх понесення, у строки, встановлені п. 170.9 ПКУ

Тобто, фактично, такі працівники матимуть право на ті самі гарантії, що і відряджені працівники, однак без суперечок із податківцями – лише у розмірі, встановленому для відряджень працівників-бюджетників (які значно обмежені), із таким самим звітуванням про понесені витрати і з оподаткуванням надбавки, яка їм, по суті, виплачуватиметься замість неоподаткованих добових. Враховуючи це, на думку автора, якщо доставка товарів не є основним обов’язком працівників, доцільніше оформлювати їх поїздки як відрядження.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Тимчасова передача майна благодійним фондом ФОПу для виконання договірних послуг
    Благодійний фонд, що є неприбутковою організацією та подає мікрозвітність за НП(С)БО 25, укладає договори з ФОПом для здійснення статутної діяльності. Чи має право Фонд тимчасово надати ФОПу майно для виконання певних послуг, наприклад, передати ФОПу фірмовий спецодяг для видачі благодійної допомоги? Чи дозволено надати ФОПу інструменти для ремонту та відновлення будівлі, пошкодженої внаслідок збройних атак?
    31.03.202554
  • Чи включати до витрат рентну плату за понадлімітне використання води?
    ТОВ не має дозволу на спецвикористання води. Чи включається до витрат в податковому обліку рентна плата за понаднормове використання води, з огляду на зміст пп. 255.11.20 ПКУ?
    31.03.2025149
  • Чи сплачувати плату за землю до моменту укладення договору оренди?
    Підприємство отримало у власність нерухоме майно 20.05.2016 р., розташоване на земельній ділянці площею 0,7547 га (кадастровий номер: 0012). Госпдіяльність не проводилась. 17.03.2025 р. укладено з міськрадою договір оренди землі площею 0,7420 га (кадастровий номер: 0047) під цим майном. Чи зобов'язане було підприємство сплачувати земельний податок за період з 20.05.2016 по 17.03.2025 рр.?
    28.03.2025461
  • Засновник продає частку: що з додатковим капіталом?
    ТОВ сформувало додатковий капітал, як додаткові внески від учасників без зміни розміру статутного капіталу та часток учасників на безповоротній основі. Учасник продає свою долю іншій особі. Чи повинно ТОВ визнати дохід за внесками в додатковий капітал? Що є підставою в такому випадку: договір купівлі-продажу його частки чи інший протокол учасників?
    27.03.202592
  • Як визначити фактичну ціну реалізації корисної копалини за кодом 2505 згідно з УКТ ЗЕД?
    Фактична ціна реалізації видобутої корисної копалини за кодом УКТ ЗЕД 2505 визначається за середньозваженою (за обсягом реалізації) у звітному періоді ціною реалізації відповідної товарної продукції за договорами постачання, не менш як 5 доларів США за 1 тонну
    12.03.202520