Оренда авто в обліку ПММ у підприємця на загальній системі

Відповіді це запитання податківці (тоді ще Міндоходів) розглядали у відповідному роз’ясненні.  Частково ці роз’яснення застарілі, але дещо з них є актуальним і зараз.

Щодо оформлення договору оренди

Згідно зі ст. 799 Цивільного кодексу договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Такий договір за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

У ситуації, яка розглядається, обидві сторони договору є фізичними особами. Отже, окрім того, що договір оренди слід обов'язково укласти у письмовій формі, він має бути нотаріально посвідчений.

Зверніть увагу! Транспортні засоби (автомобілі) реєструються за юридичними та фізичними особами. Реєстрацію автомобіля за фізичною особою - приватним підприємцем законодавством не передбачено, а тільки за фізичною особою (лист Мін'юсту №7885-0-33-08).

Тобто, орендуючи автомобіль у приватного підприємця, слід мати на увазі, що власником такого автомобіля є саме фізична особа, а не фізична особа - підприємець. Однак це не означає, що власник цього автомобіля - фізична особа, яка є приватним підприємцем, не може як приватний підприємець виступати стороною орендного договору автомобіля. Стороною договору оренди автомобіля може бути приватний підприємець - фізична особа щодо автомобіля, який є власністю фізичної особи. Адже відповідно до статей 319 та 320 Цивільного кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

Операція з передачі автомобіля в оренду оформляється Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (типова форма №ОЗ-1, затверджена наказом №352). Актом такої самої форми оформляється повернення автомобіля з оренди від орендаря до орендодавця.

Користування орендованим автомобілем

Згідно зі ст. 800 Цивільного кодексу орендар самостійно здійснює його використання у своїй діяльності і має право без згоди орендодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення автомобіля.

Безпосередньо орендар несе витрати з обслуговування автомобіля, зокрема на придбання пально-мастильних матеріалів, технічне обслуговування, ремонт, парковку, стоянку тощо.

Якщо під час передачі автотранспортного засобу в оренду орендодавець не передав разом з ним чинний поліс автоцивілки, орендодавцеві доведеться самостійно придбати такий поліс.

Для обліку автоперевезень, транспортної роботи вантажного автомобіля орендарем застосовуються товарно-транспортна накладна і (за бажанням) подорожній лист вантажного автомобіля.

Оподаткування орендної плати

Із суми орендної плати потрібно  утримувати ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%), а ось ЄСВ на суму орендної плати не нараховується. При цьому підприємець-орендар як податковий агент відповідно до пп. 168.1.1 ПКУ зобов'язаний утримати ПДФО та військовий збір із суми орендної плати за її рахунок і перерахувати його до бюджету.

Строки перерахування ПДФО до бюджету є такими:

• при безготівковому перерахуванні орендної плати - в момент такого перерахування (пп. 168.1.2 ПКУ). Разом з платіжним дорученням на перерахування орендної плати до банку передається платіжне доручення на перерахування податку до бюджету;
• при готівковій виплаті орендної плати - протягом банківського дня, що настає за днем готівкової виплати (пп. 168.1.4 ПКУ);
• якщо орендна плата нарахована, але не виплачена, - протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, за який відбулося нарахування орендної плати (пп. 168.1.5 ПКУ).

Дохід у вигляді орендної плати відображається підприємцем у формі №1ДФ з ознакою доходу "102". Таким чином, приватний підприємець - орендар за місцем своєї податкової адреси подає форму №1ДФ, в якій відображає виплачений фізичній особі дохід у вигляді орендної плати та суму утриманого податку.

Витрати на обслуговування автомобіля

Згідно з п. 177.2 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Пунктом 177.4 ПКУ на сьогодні визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування. Отже, позиція податківців на сьогодні така – якщо підприємець на загальній системі оподаткування несе витрати, які є в цьому переліку, він може враховувати їх при визначенні чистого оподаткованого доходу. Якщо ж таких витрат в цьому переліку немає – вони не враховуються.

Зокрема, серед витрат, зазначених серед «інших» в пп. 177.4.4 ПКУ знаходимо витрати на оренду, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності. А в пп. 177.4.1 ПКУ - витрати, до складу яких включається вартість палива й енергії, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат. Саме тому, податківці у відповіді на запитання: «Чи включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця (ФОП) на загальній системі оподаткування витрати на придбання пально-мастильних матеріалів (ПММ), які пов’язані з провадженням господарської діяльності та якщо включаються, то якими документами можна підтвердити факт використання ПММ?», відповідають ствердно. У якості документального підтвердження зазначених витрат податківці наводять угоди, ТТН, акти виконаних робіт (наданих послуг), розрахункові документи тощо.

Таким чином, для того, щоб визнати зазначені витрати, підприємець повинен мати документи, які підтверджують не тільки факт того, що вони були понесені (а саме оплачені, адже підприємець, складаючи Книгу обліку доходів і витрат, зазначає витрати за відповідними розрахунковими документами), а й того, що ці витрати були пов’язані із отриманням певного доходу (наприклад, якщо такий орендований автомобіль використовується для надання ФОП послуг з перевезення вантажів, зокрема, покупцям).  Єдине про що не слід забувати це те, що перевезення товарів покупцям – це послуга, яка має бути оформлена ТТН (за можливістю і актом наданих послуг).

Облік  ПДВ

Суми ПДВ, сплачені при придбанні пального та в ціні інших витрат, пов’язаних із експлуатацією такого автомобіля, не потрапляють до витрат ФОП-платника ПДВ. Однак він має право на ПК у загальному порядку за сумами такого ПДВ (підтвердженого або податковими накладними, або іншими отриманими документами, зазначеними у п. 201.11 ПКУ. До речі, за ними потрібно вести в довільній формі реєстр).

При цьому, доти, поки такий автомобіль використовується в межах господарської діяльності і в оподаткованих ПДВ операціях, визнавати ПЗ за такими сумами ПДВ не потрібно (вимога щодо визнання ПЗ з ПДВ встановлена, зокрема, п. 198.5 ПКУ).