• Посилання скопійовано

Невитребовані орендні платежі варто оформляти одним первинним документом

Юрособа-«загальносистемник» уклала договір оренди з неприбутковою організацією у 2014 р., але жодного разу не виставляла рахунок за оренду. Як діяти підприємству-орендодавцю? Чи можна скласти 1 акт наданих послуг за весь період дії договору? Що робити з податковими накладними?

ЗапитанняЮрособа-«загальносистемник» уклала договір оренди з неприбутковою організацією ще у 2014 р., але жодного разу не виставляла рахунок за оренду (не має актів наданих послуг, податкові накладні не зареєстровано). Як діяти підприємству-орендодавцю? Чи можна скласти 1 акт наданих послуг за весь період дії договору оренди (30 місяців)? Що робити з податковими накладними?

Відповідь:

На практиці сторони в договорах оренди приміщення вказують на періодичність оплати орендних платежів та складання актів виконаних робіт (наданих послуг).

Втім, чинне ЦКУ не вказує прямо на це, адже ст. 759 ЦКУ за договором оренди наймодавець передає або зобов'язуєтсья передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Таким чином, сторони самостійно визначають в договорі періодичність сплати орендних платежів, строк оренди та дату передачі майна в оренду. Щодо складення актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), скажімо, щомісячно після оплати орендного платежу, то це переважно було прив'язано до виконання приписів ПКУ (ст. 137), яка вказувала на підтвердження витрат саме актами виконаних робіт (наданих послуг).

Насьогодні, коли податковий облік ведеться на підставі бухгалтерського обліку, то враховуючи приписи ст. 9 Закону про бухоблік та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, то всі господарські операції мають підтверджуватись первинними документами, вид документа, порядок складення та форма яких або затверджується нормативно-правовими актами або підприємством самостійно.

Відтак, насьогодні підприємство можете вирішити проблему наступним чином:

1. внести зміни до договору та визначити, що акт складається, наприклад, за результатами календарного року. При цьому, оскільки приміщення здано у червні 2014 року, перший акт виконаних робіт (наданих послуг) складається за результатами 2015 року з оплатобю орендних платежів за 18 місяців користування приміщенням. Всі наступні акти — щороку до 31 грудня з оплатою протягом 5 календарних днів з дати підписання актів;

2. внести змін до договору (підписати новий договір) та визначити, що оплата орендних платежів здійснюється на вимогу орендодавця, або взагалі не встановлювати строк оплати орендних платежів. 

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦКУ, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. 

Відтак підприємство, скажімо, виставляє вимог про сплату орендних платежів від 01.12.2016 року, при цьому виконання цієї вимог здійснюється протягом семи днів з дати її отримання орендарем.

Акт виконаних робіт (наданих послуг) може складатись за всі оплачені місці або не складатись взагалі (знову ж таки, про це має бути чітко вказано у договорі оренди).

Але маємо нагадати, що подібне врегулювання ситуації може дуже не сподобатись податковому органу, який звик до стандартного оформлення відносин оренди та сплоати орендних платежів з певною періодичності (раз в місяць, в квартал, півроку тощо) з метою визначення ПЗ з ПДВ від суми сплаченого орендного платежу або суми оренди, вказаної  акті (залежно від події, що сталась першою).

Тож, фактично, який би спосіб оформлення підприємство не обрало, спору з податковими не уникнути.

Щодо податкової накладної, то враховуючи те, що податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобовязань (п. 201.1 ПКУ) має бути зареєстрована у Реєстрі протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення таких ПЗ з ПДВ (п. 201.10 ПКУ), то оформляти акти виконаних робіт (наданих послуг) неможливо. Тому підприємству підходить лише другий спосіб оформлення відносин з оплатою за весь період користування приміщенням та складенням акту (або без такого) за всі місяці один раз. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Чи заборонено відраховувати кошти профспілкам на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу під час воєнного стану?
    Чи заборонено протягом дії воєнного стану проводити відрахування первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, у добровільному порядку за наявності у роботодавців такої можливості з віднесенням на витрати діяльності підприємства?
    19.04.20244
  • Чи може неприбуткова організація надати благодійну допомогу ЗСУ?
    В статуті неприбуткової оргазації передбачено наукові розробки, дослідження та інше у галузі права, а надання благодійної допомоги не передбачено. Чи може така організація придбати товар для подальшої безоплатної (благодійної) передачі ЗСУ? Як звітувати за такою операцією?
    17.04.202427
  • З немонетарної заборгованість переводиться в монетарну і назад: що з курсом?
    У 2021 р. резидент отримав авансову оплату за товар від нерезидента. В січні 2022 р. підписано додаткову угоду щодо повернення передплати. Заборгованість переведено до складу монетарної. Після введення валютних обмежень на період воєнного стану оплата не була проведена. Підприємство визначало курсові різниці на дату балансу. У 2024 р. вирішено все ж здійснити відвантаження. Як визначити курс, за яким монетарна заборгованість переводиться до складу немонетарної?
    15.04.202423
  • Порушення при ввезенні гуманітарної допомоги
    Громадська організація імпортувала гуманітарну допомогу - легковий авто для передачі ЗСУ і кабель для ремонту дронів. Але авто передане учаснику бойових дій, який працює волонтером в ГО, а кабель використовується самою ГО для ремонту дронів, а не переданий ЗСУ. Чи є порушення?
    10.04.202423
  • Перевезення вантажів: ТТН обов’язок чи право?
    Хто має виписувати ТТН при перевезенні вантажним автомобільним транспортом: перевізник чи вантажовідправник? Чи достатньо вантажоодержувачу для підтвердження факту перевезення товаро-матеріальних цінностей належно оформленого перевізником (юридичною особою чи ФОП) акту надання транспортно-експедиційних послуг ?
    26.03.2024128